У ПАРЄ прийняли резолюцію про забезпечення розвитку мов меншин, однак питання українського закону про освіту, через який Угорщина заявила про блокування європейських та євроатлантичних прагнень Києва, було згадано лише в пояснювальній записці доповідача.
Про це повідомляється на сайті ПАРЄ.
Документ був проголосований після обговорення і підтримали більшість депутатів: "за" проголосували 130, "проти" - 10, "утрималися" 24 при загальній кількості 164 депутати, які взяли участь в голосуванні.
Під час обговорення доповіді "Захист та просування регіональних мов чи мов меншин в Європі", автором якої виступила депутат від Угорщини Роза Гоффманн (група Європейської народної партії), Україну згадали лише як нагадування про дискусію, яка пройшла у жовтні 2017 року на минулій сесії.
Зокрема, у пояснювальній записці, яка додана до проекту резолюції, говориться, що новий український закон про освіту трактує мову, якою говорять національні меншини, як іноземну.
"Це робить обов'язковим використання офіційної мови у навчанні, і лише певні предмети можуть викладатися на офіційних мовах Європейського Союзу, починаючи з п'ятого класу, за умов, які ще досі не визначені. Це фундаментальна концептуальна відмінність: викладання німецькою, польською, угорською, румунською, болгарською, словацькою чи грецькою мовами не виправдовується тим, що вони є європейськими мовами, але тим, що вони є рідною мовою меншин, що проживають в Україні", - зазначається в додатку.
Автор доповіді вважає, що обов'язки, взяті країною під час ратифікації Хартії регіональних мов або мов меншин та Рамкової конвенції, не можуть бути замінені викладанням офіційних мов ЄС на певних рівнях або за додаткових умов.
"Таке рішення не враховує мови меншин, які не є офіційними мовами Європейського Союзу. Я твердо вірю, що при прийнятті нового законодавства країна не виконала свої міжнародні зобов'язання та стандарти Ради Європи", - зазначила Гоффманн.
25 вересня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав закон Про освіту, згідно з яким, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська мова.
Але відповідно до освітньої програми одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома та більше мовами - державною, англійською та іншими офіційними мовами Європейського союзу.
Реформу освіти різко розкритикувала Угорщина.
Очільник МЗС Угорщини Сіярто заявив, що через українську освітню реформу Будапешт буде блокувати співпрацю між Україною, ЄС та НАТО.
8 грудня Міносвіти України заявило, що Венеціанська комісія не підтримала претензії Угорщини щодо того, що мовна стаття українського закону про освіту обмежує права нацменшин. Однак Угорщина вважає, що Венеціанська комісія на боці Будапешта, а все інше - інтерпретації Києва.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
