Україна жодним чином не порушує прав національних меншин у новій редакції закону про освіту, критика ж цього закону з боку низки країн пов’язана з "політичними моментами".
Таку заяву під час форуму Ялтинської Європейської Стратегії зробив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
"Нинішня критика – це критика не самого закону, а його трактувань та ілюзій. Ми жодним чином не порушили своїх зобов’язань і готові доводити цю позицію. Ми вже неодноразово доносили свою думку нашим партнерам, і Угорщині, і Румунії, зараз до них ще приєдналася Болгарія, та іншим – мовним законом ми не забираємо час навчання мовами меншин. Навпаки – ми лише додаємо викладання українською мовою", - пояснив міністр.
"Ми послідовні у захисті прав меншин, які є нашими громадянами. Але одночасно ми маємо сприяти, щоб ці школярі згодом змогли вступити у інститути та зробити кар’єру, підкреслю, саме в Україні. Нас звинувачують – ми прибираємо викладання біології мовами меншин. Це не так, але одночасно випускники мають знати цю термінологію українською", - додав Клімкін.
"На останній зустрічі міністрів іноземних справ я доніс цю позицію своїм колегам. Ми готові до дискусій, подивимося – чи готові наші партнери до неї. Адже часто ці побоювання були викликані непорозумінням, а інколи й деякими політичними моментами", - резюмував міністр.
Як відомо, Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.
5 вересня Верховна рада ухвалила закон про освіту, який розпочинає реформу освіти в Україні. Закон, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Закон розкритикували Румунія, Польща, Болгарія, Молдова, Росія, а особливо гостро – Угорщина.
Раніше глава МЗС Павло Клімкін запевняв, що Україна гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин.
