На Дністрі таки збираються будувати каскад ГЕС

8 грудня в системі ProZorro ПАТ "Укргідроенерго" — УГЕ — оголосило тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування на будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС. Очікувана вартість — 155 млн грн

Згідно з тендерною документацією проектування здійснюється на підставі "Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року", схваленої урядом 13 липня 2016 року.

Фінансувати ТЕО планується "власними коштами підприємства". Як відомо, УГЕ є власністю держави і перебуває в підпорядкуванні Мінпаливенерго. Отже, теза про власні кошти підприємства доволі лукава.

Ці кошти складаються із заробітку від продажу електроенергії з державних ГЕС Дніпровського каскаду, Дністровської ГЕС, Дністровської ГАЕС та із залучених під державні гарантії коштів міжнародних фінансових установ. Тобто ТЕО буде розроблятися за державні кошти. На що ж їх витратять?

Про будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС стало відомо восени 2015 року, коли керівництво УГЕ провело робочі зустрічі з цього приводу. Згідно з оприлюдненим проектом Дністер планувалося перекрити шістьма греблями в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях.

На думку фахівців УГЕ, будівництво каскаду ГЕС не тільки збільшить виробництво електроенергії, а й дозволить боротися з паводками та затримувати воду з атмосферних опадів заради збереження водних ресурсів.

Однак каскад ГЕС на Верхньому Дністрі не можна вважати аналогом каскаду ГЕС на Дніпрі та гідровузла Дністровської ГЕС. Зокрема — через меншу потужність ГЕС, меншу площу водосховищ і необхідність збереження руслових ділянок між водосховищами.

Такі плани викликали спротив місцевих громад, природоохоронних організацій і туристичної спільноти. Мешканці придністровських сіл злякалися затоплення осель та городів, туристи вказали на знищення рекреаційного потенціалу, екологи били на сполох через знищення унікальних екосистем.

Негативний приклад такої діяльності можна побачити зовсім поруч: за 100 км нижче за течією Дністра 30 років стоїть гребля Новодністровської ГЕС.

Крім того, більшість приток Дністра в межах Тернопільщини ще в радянські часи перетворені на каскад смердючих ставків. Ані менші розміри водосховищ, ані збережені руслові ділянки річкам не допомогли.

Облради проти

Позицію активістів підтримали органи місцевого самоврядування: 25 грудня 2015 року Івано-Франківська, а 3 лютого 2016 року Тернопільська облради проголосували за заборону будівництва ГЕС на Дністрі в межах області.

Якщо перше рішення було прийняте за гарячими слідами, то на Тернопільщині створили спеціальну комісію, яка протягом місяця ретельно вивчала документи і слухала всі зацікавлені сторони.

Тимчасом Мінекології заявило, що заплановане будівництво порушить закони "Про природно-заповідний фонд", "Про Червону книгу", "Про тваринний світ".

В результаті буде знищено прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку "Дністровський каньйон", частину природних комплексів національних природних парків "Хотинський" та "Галицький".

Крім того, на думку міністерства, Дністер є середовищем риб, занесених до додатків конвенції про охорону дикої флори та фауни в Європі, а території названих національних парків є об'єктами-кандидатами Смарагдової мережі Європи, створення якої передбачене угодою про асоціацію з ЄС.

Таким чином, констатувало міністерство, побудова каскаду ГЕС на Дністрі призведе до порушення Україною своїх міжнародних зобов'язань.

155 мільйонів

Здавалось би, питання будівництва ГЕС на Верхньому Дністрі можна закрити і зосередитися на проектах, які не порушують законодавство і не викликають заперечення громадян. Наприклад — на реконструкції Дніпровського каскаду, на що в кінці 2015 року були отримані західні кредити.

Однак у липні 2016 року уряд без обговорення з громадськістю ухвалює "Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року", де фігурують шість ГЕС на Дністрі. Це викликає обурення нового глави Мінекології Остапа Семерака.

У грудні оголошують багатомільйонний тендер.

Щоб задобрити громадськість і науковців, у тендерній документації з'являються вимоги про залучення провідних інститутів НАНУ до оцінки впливу проекту на природу та про можливість включення деяких водосховищ каскаду ГЕС до національного природного парку "Дністровський каньйон".

На думку енергетиків, розробка ТЕО, проведення громадських слухань та отримання висновків експертиз дозволить ухвалити обґрунтовані рішення щодо місць розташування ГЕС. Рішення ж облрад і Мінекології не є висновками екологічної експертизи, тому тендер не порушує законодавство.

"Економічна правда"

Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook