Конституційний Суд визнав законопроект про внесення змін до Конституції щодо правосуддя таким, що відповідає Основному закону України.
Відповідне рішення КС оголосив голова суду Юрій Баулін, передають "Українські новини".
Як відомо, 22 грудня 2015 року Верховна Рада спрямувала до КС прохання дати висновок щодо відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя (№3524), поданого президентом як невідкладний.
Згідно зі ст. 157, Конституція не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування або обмеження прав і свобод людини й громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
Також Основний закон не може бути змінений в умовах військового або надзвичайного стану.
Відповідно до ст. 158, законопроект про внесення змін до Конституції, що розглядався Верховною Радою і не був прийнятий, може бути подано в парламент не раніше, ніж за рік із дня ухвалення рішення щодо цього законопроекту.
КС визнав законопроект таким, що не порушує ст. 157 і 158 Конституції. Рішення зачитували близько 2 годин, зазначає "Інтерфакс-Україна".
Тепер депутатам потрібно 226 голосів для того, щоб ухвалити цей законопроект у першому читанні, а на наступній сесій – 300 голосів для ухвалення змін до Конституції в цілому.
Законопроектом, зокрема, передбачається передати повноваження Верховної Ради щодо обрання суддів на посади безстроково до Вищої ради правосуддя.
Вища рада правосуддя складатиметься з 21 члена, 10 з яких обиратиме З’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, 2-х призначатиме президент, ще по 2 особи обиратимуть Верховна Рада, З’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, З’їзд представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ. Також до неї входитиме голова Верховного Суду.
Задля гарантій незалежності пропонується скасувати "призначення судді на посаду вперше" (5-річний "випробувальний" термін) та призначати суддів безстроково. Лише суддів КС, як і раніше, призначатимуть на 9 років.
У проекті закладено "функціональний імунітет судді" замість чинного абсолютного імунітету. Тобто суддю не можуть притягнути до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, але він нестиме кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини та дисциплінарні проступки.
Законопроектом пропонується вилучити низку невластивих прокуратурі за європейським стандартом функцій – таких, як нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, нагляд за дотриманням законів із цих питань органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб тощо.
Також пропонувалося доповнити документ положенням про надання суддями й кандидатами на посади суддів декларацій добропорядності й декларацій родинних зв'язків, проведення моніторингу способу життя суддів, залучення громадськості до оцінювання й відбору суддів, а також ще до останнього читання закону створити новий Верховний Суд.
