Кримчани — заручники

Крим починає капітулювати. Люди потроху виїжджають на велику Україну, в магазинах починається нестача продуктів, а півостровом ходять найманці-бойовики.

Ми поспілкувалися з кримчанами, які не бігають з квітами до путінських окупантів і не відсиджуються у квартирах. Тобто, з тими, хто здатний ще мислити критично.

"Люди розгублені, бо Україна не може їх захистити"


- Зараз ситуація складна, оскільки є рішення про приєднання до Росії, - каже журналіст Володимир ПРИТУЛА. - Воно вже вступило, як кажуть керівники уряду і парламенту, в силу. Призначений референдум і зараз дуже активно працюють російські структури. Вони відключають українське телебачення. Вже зараз відключили 5 канал, Чорноморку, 1+1. Вони захопили протягом дня прокуратуру, інші державні органи, блокують українські збройні сили, прикордонників, блокують різні інші силові структури, де внутрішні війська, і тому ситуація надзвичайно складна. Я бачив на вокзалі багато людей, які хочуть виїхати. Вже зараз є там і кримчани, є й ті, які відпочивали тут. Деякі рейси в аеропорту скасували, в деяких напрямках ще ні. Також видно ажіотаж в супермаркетах стосовно закупівлі продуктів і знімання грошей в банкоматах. Не всі банкомати працюють. Ліміти очевидно по всій Україні встановлені. Крім того, відомо, що кримські татари дуже стурбовані. Чубаров уже заявив, що вони не визнають результати референдуму, оскільки він робиться поза законодавчим полем в Україні. І крім того, він сказав, що ці рішення вони не визнають. Закликають міжнародні структури ввести в Крим міжнародні миротворчі сили.

Кримські татари і люди, які не хочуть визнавати нової кримської влади, відчувають себе пригніченими і залишеними напризволяще.

- Таке відчуття є у багатьох, - продовжує Володимир Притула. - Я розмовляв з багатьма кримськими татарами. Вони певною мірою розгублені не стільки тим, як це все чиниться брутально і зухвало, настільки тим, що Україна не може їх захистити. Україна, держава якій вони довіряли і яку вони підтримували. Всі лідери політичні розуміють, що Україна сама потрапила в дуже складну ситуацію після зміни влади, після того, як владу узурпував Янукович і фактично він привів країну до такого безпомічного стану. Але прості люди не всі це знають і для них це дуже важко сприйняти. Так само і українське населення. Багато людей розгублені. Це представники громадських організацій, творча інтелігенція. Багато людей поїхало. Я знаю, що багато людей відправили свої родини за межі Криму. І тому така напруга в суспільстві існує.

"Буде два мільйони заручників, щоби не почалась Третя світова війна"

Редактор газети "Кафа" з Євпаторії Ірина ПРОКОПЮК вважає, що питання відходу Криму до Росії — питання часу. Каже, що з газети почали звільнятися люди і переїжджати на континент.

- Вважаю, що референдум буде 16 березня, - каже Ірина Прокопюк, - але він нічого вже не вирішує, бо наступного тижня, ще до референдуму, Росія заявила, що вона прийме Крим до своєї федерації.

Зараз закликали всіх кримських татар бойкотувати цей референдум. Але мені здається, що насправді десь відсотків 60 жителів Криму таки проголосують за Росію. І це справді так і буде.

Київ уже не зробить нічого. Розумієте, нікому не потрібна Третя світова війна. І хай ці два мільйони мешканців Криму, які вже тут живуть, стануть тими заручниками цього плану Путіна. Так, нам буде погано, лише би не було Третьої світової. Це моя власна думка. Сьогодні звільнилася одна журналістка. Сказала, що їй почали приходити погрози, як в соціальних мережах, так і хтось тричі дзвонив їй. Вони з чоловіком порадилася, прямо зараз прийшла, розрахувалась. Каже, що завтра зранку буде намагатися їхати додому в Донецьк. Я вважаю, що за найближчі два-три дні звільняться усі журналісти. Буду видавати газету з котиками, квіточками, з календарем здоров’я, з місцевими оголошеннями. Для мене це все страшно. Щодня все страшніше і страшніше. Я ставлю собі питання: "А може бути ще страшніше?" Думаєш, ні, не може, а воно є.

Не знаю, чи відпустять наших солдатів. Там же не одна частина була. Тих, що здавалися одразу, відпускали. І вони поїхали з Криму. А тих, які сказали, що не здаються, безумовно будемо їх підтримувати, носити їм їжу і таке інше. Але це реально облога бандитів. Військових блокують п'ять БТРів. Поруч палять багаття "козаки", співають і танцюють. Але вони танцюють лесгінку. Перепрошую, у нас немає таких козаків. Це якісь інші люди. Вони не місцеві, бо питають, де магазин, де купити цигарки. Вони завезені звідкілясь.

"Плачу, бо розумію, що ми нічого не можемо зробити проти Росії"

Аліме Абієва разом із братом та батьками проживає у містечку Старий Крим. 22-річна дівчина працює у рекламному відділі місцевої телекомпанії. Каже, що її родина з Криму не їхатиме, бо немає куди.

– Мої батьки народилися після депортації, але моїх дідусів та бабусь виселяли у 1944 році, – розповідає кримчанка Аліме АБІЄВА. – Зараз ходять люди по домівках, просять паспорти та забирають їх, кажучи, що повернуть на реферундумі. Я та мої рідні не збираються на нього йти. Реферундум це так, для "галочки". Ми всі розуміємо, що без нас все вирішено. Багато кримських татар вирішило їхати з Криму, щоби не жити у складі Російської Федерації. Я поки що залишатимусь тут. Тут вся моя родина і наш будинок. Мій батько будував його півжиття. Колись кримські татари вже були змушені залишити свої домівки. Не хочеться, щоби це повторювалося. У мене всі спогади пов’язані не тільки з домом, але і з моїм маленьким містом Старий Крим, з Кримом загалом.

Ми не вважаємо, що українці чи Україна нас зрадили. Я зараз плачу, бо розумію, що ми з вами нічого не можемо зробити проти Росії. Дякую за це нашому "президенту, який живий", який руйнував нашу країну не один рік.
Вчора я разом зі своєю подругою плакала, бачачи на каналах М1 та М2 напис "Едина країна – бир девлет". Це кримсько-татарською. Так підтримку нам висловлюють українці зі всієї країни. Я дякую вам усім. Дуже шкода, що ми разом із вами об’єднуємося за таких умов.

Зараз думаю, що буде з людьми, зокрема з тими, хто проти входження до РФ та не мовчить про це. Чому ми повинні незаконно від’єднуватися від України?
Це тягне за собою багато проблем для населення: документи, нове законодавство, що робити з юристами, які вчили кодекси України, що з вчителями української мови та літератури? До того ж, ми залежні від України – вода, електроенергія... А головне, що Росія – країна, яка постійно хоче війни, постійно комусь не дає спокійно жити. Я не хочу бути громадянкою держави, яка окупувала Крим.

Ми всі розуміємо, що Путіну не потрібні два мільйони "голодних", він не для того нас до себе "забирає", щоби забезпечити красиве життя. Він росіян своїх спочатку би забезпечив.
Є люди, які, на мій погляд, взагалі не бачать далі свого носа. Вони думають тільки про те, що прийде Путін, підвищить їм пенсії і "завалить" газом. Люди ж, у яких бізнес, які бачили, як живуть росіяни в селах, розуміють, що Росія – далеко не рай.
Фото: зі сторінок vk.com, facebook.com
(Михайло Салітра)