Новий наставник "Будівельника" Віталій Осипов за місяць роботи в Чернівцях встиг "зліпити" з нуля команду, яка на домашньому Кубку незалежності дала бій лідеру вітчизняного волейболу харківському "Локомотиву" (чернівчани виграли першу партію, а інші три програли у гострій боротьбі). Проте він усвідомлює, що боєздатний колектив за короткий час не створиш. Але вірить у перспективність та хороше майбутнє своєї нової команди. Про це Віталій Осипов розповів в інтерв’ю "МБ".

– У вас зараз своєрідна тренерська юність, бо створюєте команду з нуля...

– Я, в принципі, ніколи цим не займався, для мене це нова і непроста справа, як я встиг зрозуміти. Але я не відмовляюся від цього, намагаюся зробити все можливе, щоби створити боєздатний колектив. Хоча для цього потрібний тривалий час, на рівному місці команду не зробиш. Навіть за рік.

– Не було шоку, коли зрозуміли, що приймаєте команду, в якій є один гравець?

– Інформація була не лише у мене, а й у всієї України, що після завершення сезону гравці "Будівельника" працевлаштувалися в інших клубах. І було зрозуміло, що команду створювати доведеться заново. Коли мені надійшла пропозиція очолити команду, якої немає, звісно, я добряче подумав, перш ніж прийняти це рішення. З одного боку, це непроста справа. А з іншого, хотілося для себе спробувати, – чи зможу я. Будемо сподіватися, що все вдасться!

– Перш ніж дати згоду очолити команду, напевно, зробили дзвінків 12?

– Та ні. Перш ніж із кимось розмовляти і комусь робити якісь пропозиції, я мав для себе визначити, де я перебуваю і чим займаюся. Не маючи посади головного тренера в Чернівцях, на якій підставі і з ким я міг говорити. Спочатку ми вирішили з Василем Ананійовичем (Ватаманюк, президент клубу, – авт.), що ми разом працюватимемо, створюватимемо боєздатний колектив. А вже потім розпочалась комплектація команди.

– Якщо говорити про найвищі завдання, ви би мали тут довго працювати, адже ж команду за рік не зробиш...

– Це запитання не до мене, а до Василя Ананійовича. Нині він довірив мені створення команди і ставитиме, гадаю, завдання, як мінімум, потрапити до першої четвірки. Але, з іншого боку, гадаю, по-іншому і не повинно бути.