Уперше збірну України з футболу очолив тренер, який не пов’язаний із київським "Динамо". Тригодинний марафон на виконкомі Федерації футболу України завершився призначенням на "головний футбольний пост країни" Мирона Маркевича, який поєднуватиме посаду в. о. головного тренера збірної з роботою в "Металісті". Допомагатиме йому в збірній Юрій Калитвинцев, який торік привів юніорську збірну України до тріумфу на домашньому Євро. Тренером-консультантом буде Семен Альтман.
Перед тренерським штабом поставлено надзавдання – виграти Чемпіонат Європи-2012!
На Буковині звістку про призначення Мирона Маркевича наставником збірної України зустріли обнадійливо.
Петро Кобичик, голова обласної федерації футболу:
– Як воно буде – побачимо. Мені здалося, що сам Маркевич не дуже хотів очолювати збірну. Принаймні, особливої радості на обличчі після призначення я не побачив. Оскільки президент "Металіста" Ярославський заявляв, що не відпустить Маркевича до збірної, я думав, що цей пост довірять Калитвинцеву. Але, видно, Суркіс все-таки умовив Ярославського, якому як президентові клубу певною мірою вигідно, що збірна буде на їхній базі готуватися, грати деякі матчі на стадіоні "Металіст".
Із Маркевичем ми знайомі давно. Свого часу зустрічався з ним як арбітр, тепер – як інспектор. Регулярно спілкуємося. Гадаю, враховуючи всі нюанси, цей варіант далеко не найгірший. Адже іноземному фахівцю треба було би платити великі гроші. А Мирон Богданович добре знає менталітет наших футболістів, тренерів. І своєю роботою він довів, що є висококласним фахівцем, адже досягав успіхів із далеко не найбагатшими клубами. Звісно, специфіка роботи в збірній і в клубі – різна. У збірній важливо створити дружній колектив. Але з футболістами він вміє знаходити спільну мову, що теж вже доведено. Тож дай Бог йому удачі на чолі збірної!
Сергій Задорожняк, голова міської федерації футболу:
– У мене від цього призначення тільки позитивні емоції. Маркевича я назвав би жорстко-людяним тренером. Він хороший психолог. От на Рикуні поставили було хрест як на футболісті. Але Маркевич зумів повернути цього дуже талановитого гравця у великий футбол. Мені імпонує й те, що це перший наставник збірної, який говорить українською мовою (сміється – авт.). Плюс маю надію, що, дасть Бог, Буковина вперше буде представлена у фінальній частині Євро – сподіваємося, що до "основи" підтягнеться наш Денис Олійник. А, може, і не лише він.
Юрій Шелепницький, перший капітан збірної незалежної України:
– Не знаю, наскільки важливо, що Маркевич говорить українською, адже україномовних гравців збірної, наприклад, можна на пальцях перелічити. Хоча й не скажеш, що якщо збірник говорить російською, він не є патріотом України. Для нас, "західняків", звісно, це призначення – приємне. Якби приїхав іноземний фахівець і заговорив українською – це було б взагалі! Я сам пройшов період футбольного заробітчанства, коли я потрапив у незнайому країну, обстановку, але вивчив турецьку мову, і місцевим було дуже приємно, що я міг спілкуватися з ними їхньою рідною мовою.
Щодо поєднання двох посад – у клубі й збірній – на мою думку, це не найкращий варіант. Хоча загалом вважаю Маркевича гідним очолити збірну України. Його я знаю ще відтоді, як я прийшов молодим футболістом у "Буковину", а Мирон Богданович був молодим тренером у Луцьку. Він безумовно професіонал своєї справи. Знає добре наш менталітет. Поруч Калитвинцев, який все-таки виграв з юніорською збірною Євро. Нехай і в Україні, але це все одно показник! Якщо він зумів зібрати колектив, підготувати, підвести під головний старт і здобути золоті медалі, значить задатки тренера збірної в нього хороші. Напевно, його готують на перспективу на "головний пост". Чи не надто сміливе завдання виграти Євро? Максимальні завдання – це добре. От Блохін свого часу сказав, що вийде зі смертельної групи, і вийшов! Дехто ризикує робити такі заяви, дехто – ні. Я би не ризикнув говорити зараз про перемогу на Євро. Так, граємо вдома, так, ми не пасемо задніх у Європі, наша команда – хороший середнячок, міцний горішок. Але не більше. Хоча все може бути. Турнір швидкоплинний, на результат впливає багато факторів – збіг обставин, фарт, пік форми якихось футболістів тощо. От єгиптянин виходив на заміну й забивав у кожному матчі й став кращим бомбардиром Кубка Африки, а його збірна – чемпіоном. Може, і наш Олійник "стрільне" і буде забивати на Євро-2010 в кожному матчі! Але поки що ми будемо говорити про завдання перед збірною, треба добудувати стадіони, забезпечити необхідну інфраструктуру – аеропорти, дороги, готелі, щоби люди приїхали до нас. А там видно буде.
ДОСЬЄ "МБ"
Мирон Маркевич, головний тренер футбольного клубу "Металіст" (Харків).
Народився 1 лютого 1951 року у Винниках неподалік Львова.
Є рекордсменом української вищої ліги за кількістю ігор у ранзі головного тренера.
1970 року потрапив до
основного складу львівських "Карпат".
1970-1972 виступав за дубль "Карпат", потім – за "Спартак" (Орджонікідзе).
1974 року виступав за львівські любительські колективи фізкультури.
1977 року перейшов до "Торпедо" (Луцьк), де вже наступного року був тренером-гравцем.
1983 року закінчив всесоюзну Вищу школу тренерів у Москві.
Працював у командах: "Торпедо" (Луцьк), "Поділля" (Хмельницький), "Карпати" (Львів), "Кривбас" (Кривий Ріг), "Металург" (Запоріжжя) та "Анжі" (Махачкала, Росія).
З липня 2005 року – наставник харківського "Металіста".
Одного разу з "Карпатами" і тричі з "Металістом" здобував "бронзу" Чемпіонату України. Із цими командами двічі потрапляв до фіналу Кубка України.
Одружений, має двоє синів.
Хобі: рибальство й музика.
