Місцевий боксер готується до Мундіале

Першим серед буковинців право виступати у складі збірної України на юніорському Чемпіонаті світу з боксу здобув Іван Страшний із Шипинців Кіцманського району. До національної команди вихованця Івана Собка та Андрія Грудея включили після успішних виступів на першостях України та тріумфу на представницькому турнірі "Кубок Карпат" у Моршині. Після цього Іван встиг виступити у складі збірної на міжнародному турнірі Алієва в Баку, де виборов "бронзу".
– У Баку відбувся твій дебют у складі збірної. Які враження?
– Так, я вперше виступав за збірну. Це особливі відчуття і особлива відповідальність. Турнір був дуже цікавий і представницький. Я провів три бої. Переміг росіянина 9:5, азербайджанця 9:4 і у півфіналі поступився ще одному місцевому боксеру. Склалося враження, що він був зовсім не юніорського віку. Але це вже деталі. Як жартували в збірній, головне, що я у росіянина виграв (сміється – авт.).
– Як тобі атмосфера у головній команді?
– Подобається. Головний тренер Віктор Павлович Звєрєв опікує нас всіх, як батько. І хлопці між собою дружні.
– Із боксом давно здружився?
– Займаюся чотири роки. До того приблизно півтора року ходив на легку атлетику – доки тренер Олег Петров не виїхав за океан. Про те, що в Шипинцях є секція боксу, дізнався після того, як наші земляки виграли турнір у Боянах. Тоді ми з друзями пішли записуватися на бокс. Сподобалося. Щоправда, нас було троє, і на цей час з них лише я залишився в боксі.
– Бокс – досить жорсткий вид спорту. Як батьки поставилися до такого вибору?
– А вони тоді були на заробітках за кордоном, тож і не знали, яку секцію я відвідую. Про те, що я займаюся боксом, дізналися 2007 року, коли я виграв у Керчі першість України у своїй віковій групі у категорії до 35 кілограмів. Тепер вони вдома і радіють, коли я успішно виступаю на змаганнях.
– Своє майбутнє пов’язуєш лише з боксом?
– Хотів би залишитися в спорті, тому після закінчення школи спробую вступити на фізкультурний. Але про це рано говорити. Поки що моя справа – тренуватися. І крок за кроком йти до наступних висот.