Голову Комітету економістів України, кандидата економічних наук Андрія НОВАКА запросив економічний факультет ЧНУ. Експерт виступив перед студентами та науковцями та розповів про проблеми економіки, які потрібно вирішувати вже.
Під час виступу перед студентами та викладачами економічного факультету Чернівецького національного університету експерт зазначив, що досі жоден із керівників уряду не звернувся до Комітету економістів по консультації.
– Наша влада, зокрема і нинішня нова-стара, боїться публічності. Якщо питання не озвучити публічно, то і вона (влада, – авт.) не буде реагувати. Особисті бесіди та дружні рукостискання вже не діють, – пояснив А. Новак. – Тому я виступаю перед людьми, щоб у влади не було шансів замовчати проблему. Сподіваюся, що хтось із політиків мене почує і ініціативу підтримає. Наразі я зіштовхнувся з повним ігноруванням – свідомим чи ні, не знаю.
Кореспонденту "МБ" вдалося взяти ексклюзивне інтерв’ю в експерта.
Кризу банків може викликати лише відкрита війна– Наскільки стійка нині банківська система України? – Нині загалом банківській системі вдалося зберегти відносно контрольовану ситуацію: немає обвалу банківського ринку та динамічної девальвації гривні. Але далі ситуація розвиватиметься залежно від політичних чинників. Якщо Росія продовжить агресію стосовно України, то ми розуміємо, стан війни може з віддалено-кримського перейти на материкову Україну, тоді цілком природно, що люди, компанії, інвестори почнуть виймати свої активи. Якщо агресія зупиниться, то причин для негативного розгортання в банківській системі немає. З економічних причин негативного розвитку подій в банківській системі вже немає.
– Чи може так статися, що через проблеми одночасно кількох банків не вистачить резервів у Фонду гарантування вкладів для повернення коштів клієнтам? – В Україні є один інструмент для гривні – додаткова емісія. В окремих ситуаціях його можна застосовувати для погашення різних грошових пожеж. Рано чи пізно Нацбанк вдаватиметься до такого інструменту, якщо вже не вдається. Це нормально. А з іншого боку, уряд повинен забезпечувати низький рівень інфляції і збалансовувати зовнішню торгівлю – експорт-імпорт для того, щоби не було економічних підвалин для подальшої девальвації гривні.
– Що очікувати бізнесу, який працює з російськими партнерами? – Якби не політика Кремля, то на рівні бізнесу немає жодних перешкод для бізнес-контактів з російськими партнерами. Проблеми з’являються на політичному рівні, коли Путін почав втручатися в економічні зв’язки штучними торговельно-виробничими заборонами. У нинішній ситуації все залежатиме від політики Кремля. Якщо він не втручатиметься у господарсько-торговельні зв’язки, тоді вони будуть далі працювати. Контакт зовнішньоекономічної діяльності доцільний лише тоді, коли всім сторонам він вигідний. Нині в російському суспільстві дуже агресивно розкручується негативне ставлення до українців. Це також може вплинути й на російських бізнесменів. Якщо Кремль продовжуватиме застосовувати торговельні обмеження, то втрачатиме не лише український, але й російський бізнес.
– Наскільки поповнить бюджет оподаткування прибутків із депозитів, ініційоване Яценюком? Чи доречне це питання?– Нині уряд не може знайти грошей для утримання бюджетної сфери. Тому шукають кошти традиційно в банківській системі. В принципі, оподаткування прибутків від депозитів – цілком звичайне явище. Але межа має бути набагато вищою, ніж 50 чи навіть 100 тисяч гривень. Чи цей податок працюватиме, залежатиме й від ставки оподаткування. Два, три, п’ять відсотків – нормально. Але 15-20 відсотків – вже забагато. Всі почнуть шукати шляхи, як подрібнити вклади і обійти закони.
За найбільш оптимістичними прогнозами, це оподаткування буде мінімально ефективним. Навіть якщо зберуть таких податків на 5-7 мільярдів гривень, то для бюджету України ці кошти погоди не змінять. Є набагато масштабніші корупційні схеми, закривши які, ми отримаємо в бюджет значно більші суми. Але корупційні схеми чомусь ніхто не чіпає. І це дивує.
З іншого боку, порушувати питання оподаткування вкладів громадян, які довіряють свої кошти банкам, не є адекватним часу питанням.
"Новий кабмін формується за старою схемою"– Які першочергові кроки мав би зараз здійснити новий уряд? – У ситуації, у якій опинилася Україна, уряд мав би працювати у двох напрямках: оперативна робота і стратегічна. З оперативної реакції уряду ми бачимо лише радість від того, що Україні готові надавати кредити. Але звернути увагу потрібно на державний борг України. В нашій ситуації тепер треба говорити про списання державного боргу, бо через півроку вже буде пізно.
Наприклад, Польщі списали у 1990-х роках 50 відсотків боргу. Аргументували так: для полегшення переходу до ринкових відносин. Нещодавно було списано 85 відсотків боргу Греції: для покращення фінансового стану країни. Але в Польщі і в Греції не було ні військової інтервенції, ні людських жертв, як це є в нас. В України є набагато більше аргументів, щоби просити світових кредиторів списати частину державного боргу. Гадаю, ми можемо розраховувати на діапазон від 50 до 85 відсотків. Щоправда, можна почати й з більшої суми. Але Україна повинна порушити це питання.
Списання державного боргу матиме потрійний ефект. По-перше, ми зможемо формувати бездефіцитний держбюджет на поточний рік і на наступні два роки. По-друге, кредитний рейтинг України підвищиться, а нові кредити нам обійдуться значно дешевше. По-третє, нові кредити ми витратимо не на погашення старих боргів, а на економічний розвиток.
– Як щодо стратегічних змін?– Це реформи. Новий кабмін формується за старою схемою. А змінювати потрібно насамперед структуру уряду. Усю вертикаль влади країни. Зміна економічної системи – це зміна законодавчого поля, яке забезпечує економічну діяльність. А саме кодекси: Податковий кодекс – зрозуміло чому, Бюджетний, Монетарний, бо Нацбанк у нас перебуває у вільному плаванні, Соціальний – щоб визначити нові індекси і стандарти, Трудовий, який писався під роботодавця, а не працівника, Господарський кодекс, який би унеможливлював банкрутство підприємств для того, щоби за безцінь їх забирати. Економічні реформи та зміни потрібно починати з кодексів. Поки що навіть ініціатив не чути і не видно.
Поки що спостерігаємо популізм: економія на машинах, пальному. Вся економія на автопарку чиновників та його утриманні – 200 мільйонів гривень за рік. Що таке 200 мільйонів для бюджету країни – це крапля в морі. Стільки галасу навколо цього. А якщо закрити одну офшорну схему, відразу матимемо 20 мільярдів.
Ліна НАГІРНЯК
28-03-2014, 15:41
0
2 297
