У селі Ставчани п’ятого березня передобідньої пори ротвейлер напав на дівчинку, якій незабаром буде рік і 10 місяців. Дитину врятували дивом.
"Ротвейлер несамовито бив Елінкою об землю"
Розповідає мати потерпілої дитини, вчитель за фахом, Людмила Брунза:
– Того дня я пішла на певний час до школи, а вдома залишилися моя бабуся Євдокія Софронівна та донечка Елінка, якій у квітні виповниться рік і 10 місяців. За словами бабусі, вони були на подвір’ї, коли невідомі люди зупинилися біля воріт та почали щось запитувати. Коли вона ненадовго відволіклася, Елінка пішла до сусіда Петра Бурлаки, адже ми живемо двір у двір. Дитина відкрила ворітця й підійшла до вольєра, в якому був ротвейлер. Бабуся побігла за дитиною і побачила, що пес на прив’язі, але дверцята вольєра відчинені. Собака дивився на дитину, а вона – на нього. Коли бабуся хотіла забрати Елінку, ротвейлер люто накинувся на дівчинку і почав несамовито мотлошити її об землю. Загриз би, якби не сусіди – довіку буду їм вдячна. Адже 80-річна бабуся не мала сили відігнати здоровенного пса. Нині ми лікуємося й потроху відходимо від того, що сталося.
– Я була на городі – хотіла провіяти насіння цибулі, аж раптом почула, що у сусіда гавкнув пес, – пригадує сусідка Світлана Скакун. – Собака цей гавкає часто, тому це мене не здивувало, але коли почула дитячий крик, здригнулася. Прибігла і побачила жахливу картину: ротвейлер несамовито бив Елінкою об землю, схопивши її за шию. Бабуся Євдокія Софронівна намагалася відібрати дитину у розлюченого пса, але сили були нерівні. Бачачи це, я покликала на допомогу свого сусіда Михайла Гуцула, ми мешкаємо фактично на одному подвір’ї. Спільними зусиллями нам вдалося відбити дівчинку від знавіснілої тварини. Коли взяли її на руки, побачила, що дитина не подає ознак життя.
"Врятувало дитину те, що вона була одягнута в шубку і шарфик був на шиї"
І тут Світлана Скакун побачила, як додому йде інша сусідка, місцева фельдшер Ніна Арюк, будинок якої розташований через дорогу від обійстя Брунзів і Бурлаки.
– Я ще була надворі, коли прибіг Михайло Гуцул і сказав, що пес "заїв дівчинку", – каже Ніна Миколаївна, яка 49 років свого життя віддала медицині й нині продовжує працювати в сільському фельдшерсько-акушерському пункті. – Те, що побачила, шокувало: дитина лежала на столі мертва, вся у болоті і крові. Я зробила укол і почала робити їй штучне дихання. Саме нагодився з машиною мій зять Анатолій. Разом зі Світланою Скакун ми сіли в автомобіль і хутко помчали до райлікарні у Хотин. Те, що дорога в ямах, ми помітили лише тоді, коли поверталися назад, а доти була одна думка: як врятувати Елінку? Їдучи машиною, не припиняла робити їй штучне дихання. Так тривало аж до Недобоївців. Надії на порятунок не було. Подумки я казала собі: "Дитинко, пробач мені, що не зуміла врятувати тебе!" І ось неподалік "Чотирьох корчем" дівчинка ледь чутно заплакала. Ми всі троє неймовірно зраділи. Хоча мене не покидала тривога: найбільше я боялася, щоб собака не пошкодив дитині спинний мозок. Тоді все – каліцтво. Важко повірити, але 15 кілометрів, а саме така відстань від Ставчан до райлікарні, ми подолали за 14 хвилин. З’ясувалося, що собака перекусив Елінці яремну судину на шиї, вона втратила багато крові. Врятувало ж дитину те, що вона була одягнута в шубку з капюшоном і шарфик був на шиї. Якби не це, ротвейлер перекусив би їй горло. Це Бог так дав, що в критичний момент сусіди були поруч.
– Спочатку ми перебували у райлікарні, потім – в обласній дитячій, – продовжує Людмила Брунза. – Обличчя в донечки було в гематомах, зашивали місця укусів на шиї та голові. Наступного дня після нападу собаки донечка мені сказала: "Мамко, пес Елінку кусав!" А тепер каже, що це зробила мишка чи котик. Тобто почала одужувати. Претензій до свого сусіда Петра Бурлаки я не маю. Ми як були, так і залишилися в хороших стосунках. Головне – дочка жива. Ми з бабусею досі не можемо оговтатися від того, що сталося.
– Не знаю, як мій Принц опинився поза вольєром, хоча й був на прив’язі, а дверцята не були зачинені, – каже Петро Бурлака. – Придбав його у Чернівцях на базарі. Йому років п’ять-шість. Він завжди у мене на прив’язі, адже на подвір’я щодня заходить чимало односельчан – тримаю магазин. Того дня я був у Чернівцях. Після того, що сталося, вирішив позбутися Принца.
– Добре, що вчасно на допомогу дитині прийшли сусіди й наш досвідчений медик Ніна Арюк, – вважає Надія Руснак, головний лікар Хотинської райлікарні. – Вже у нас рятувати дівчинку взялися інші лікарі, а пізніше її відправили в Чернівецьку міську дитячу лікарню.
– Дитина потрапила до нас у тяжкому стані, з травматичним шоком, – ділиться Георгій Мотреску, завідувач хірургічного відділення Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні. – У неї були пошкоджені лімфатичні вузли та потилична ділянка голови. Це небезпечна ділянка людського організму. Принаймні раніше у моїй практиці таких серйозних ушкоджень не траплялося. Потерпіла перебувала у нас протягом трьох тижнів. Нині стан її здоров’я задовільний.
Василь Гринюк
До теми
Востаннє на Буковині собака на дитину напав 25 грудня 2011 року в Суховерхові на Кіцманщині.
Тоді від укусів ротвейлера загинула дев’ятирічна дівчинка.
