Теплий вересневий день. Чудовий час для занять спортом на вулиці. Натомість учні 10 класу школи №14 ганяють у баскетбол у невеличкому спортзалі. Він розташований на третьому поверсі. Сонячне проміння просто заливає приміщення. Один школяр навіть скинув футболку – піт із нього так і ллється. Вікна у спортзалі розміщені високо, тому відчинити можна лише одне невелике віконце внизу. Це, звісно, не допомагає. У спортзалі відчувається запах фарби – влітку робили ремонт. Через п’ять хвилин перебування у такому приміщенні починає паморочитися в голові.
"Ось зараз на вулицю б, – каже один зі школярів. – Може, до того часу, коли ми перейдемо до 11 класу, відремонтують спортивний майданчик…"
"Можливо", – відповідаю я, а в душі в це не вірю. Адже у рішенні 14-го засідання виконкому міської ради ще від 28 листопада 2006 року йшлося про те, що "не мають спортивних майданчиків школи №№1, 4, 14, 29, 30, 41". Відтоді минуло п’ять років...
Приходили, обіцяли, та досі глухо
Власне, спортивний майданчик є на вулиці Шептицького. На ньому могли би займатися учні шкіл №№14, 41, гімназії №6. Але він вже давно у занедбаному стані: розбитий асфальт, жодного спортивного інвентарю, окрім погнутих та іржавих гандбольних воріт без сітки (єдине, що нещодавно встановили зусиллями школи №14, – це баскетбольні щити). А поряд зі спортмайданчиком – рів, на дні якого стирчить залізна арматура і валяються купи сміття. Не дивно, що директори шкіл бояться відпускати туди учнів на уроки фізкультури. Тому проводять заняття у спортзалах або на тісних шкільних подвір’ях.
– Наприкінці весни збиралася комісія із представників міської влади, в тому числі й депутатів, – розповідає директор школи №14 Ярослав КУЛЯНДА. – Тоді вирішили, що спортивний майданчик працюватиме до дня відкриття пришкільного табору, тобто у червні. Минув час, пришкільний табір відкрили, але майданчик так і не відремонтували. До нашої школи приходили різні депутати, в тому числі й наші випускники, обіцяли, що клопотатимуться, щоби на облаштування майданчика дали кошти. Також батьки учнів, мешканці вулиці Шептицького та вчителі написали кілька листів на ім’я депутатів міської ради, щоби допомогли. Та почався навчальний рік, і це питання не вирішили. Мабуть, доведеться навесні взяти цю проблему на свої плечі, стати "героєм України" і все-таки довести майданчик до ладу. Можливо, звернуся за допомогою до секретаря міськради Віталія Михайлішина, який є випускником нашої школи. Поки що не звертався, адже він лише нещодавно приступив до обов’язків і має й так чимало клопотів.
Наразі, каже Ярослав Кулянда, учням займатися на спортмайданчику не надто безпечно. Щодня там розпивають спиртні напої різні компанії, валяються шприци і презервативи.
– Був випадок, коли наш учень підібрав із землі шприц і жартома вколов ним дівчинку, – пригадує директор. – Батьки дівчинки перелякалися, що доньці занесли інфекцію. Що я тоді пережив! На щастя, все обійшлося, та досі лячно.
"Ми над цим постійно думаємо"
Загалом історія із цим спортивним майданчиком досить довга і заплутана. Колись він перебував на балансі школи №14, потім за його обладнання взялося колективне підприємство "Проектно-кошторисне бюро". Також один підприємець на території майданчика збирався побудувати багатофункціональний спортивний комплекс із підземним паркінгом. Всі ці гарні задуми так і залишилися лише задумами.
А спортмайданчик наразі передали на баланс Першотравневої районної ради.
Тим часом у районі вулиці Шептицького немає жодного пристойного спортивного майданчика. У декого з мешканців цієї вулиці є діти-інваліди, яких вони навіть не мають, куди вивести на прогулянку. Люди, які проживають на вулиці Шептицького, написали 12 листів до різних органів мерії, в тому числі й до секретаря міськради Віталія Михайлішина.
Як стало відомо "МБ", місяць тому від секретаря міськради надійшла відповідь із поясненням, що наразі немає коштів для облаштування майданчика, тому будуть шукати інвестора.
Приблизно те саме Віталій Михайлішин повідомив "МБ" і під час телефонної розмови: "Цього року в нас не запланований ремонт майданчика. На це немає коштів. Адже мешканці хочуть, щоби він був обладнаний усім сучасним спортивним інвентарем, а це приблизно 700-800 тисяч гривень. Але ми над цією проблемою постійно думаємо і хочемо, щоби такий спортивний майданчик мала кожна школа". (Галина МАРКІВ)
