Чоботар сильно здивувався б якщо клієнт, прийшовши до нього в майстерню, спочатку довго скаржився на своє незручне взуття, яке "напевно дісталося від виробника" і яка "нікуди не годиться", потім засунувши ногу з недоглянутим, місцями потертим, але доволі добротним черевиком прямо в руки, тикаючи пальцем туди, де на його думку мають бути крила, плачучи і скиглячи говорить: "Треба крила". При цьому відмовляється роззутися і посидіти босоніж на стільці, або боїться навіть допустити думку роззути і посидіти босоніж на стільці чи про похід в магазин за омріяними сандалями з крильцями.
В середні віки (а мені часто здається що за вікном середньовіччя) для того, щоб стати ремісником потрібно довго вчитися, ходити в підмайстрах, щоб стати справжнім майстром. На противагу всілякій мануфактурі і фабрикам, заводам, де працює машина, психологія для мене це Ремесло. Психологічний промисел, який так нестримно поширився по світу, дещо відрізняється від всіх інших способів заробітку.
По-перше місце. Звичайне начебто місце. Кабінет - двері, стіл і стілець. Інколи кушетка ( залежить від смаків майстрового). Саме звичайне місце. Але почавши працювати з клієнтом в цьому місці, "працівники душі" побоюються продовжувати в іншому. Ви б теж здивувалися побачивши гінеколога за роботою в парку. Або цирульника в ресторані. Справа не лише в інтимності, але і в простій гігієні.
Друге - час. Теж звичайний. Хвилини і години. Роки. Але. Людина, яка знає своє ремесло, піклується про час початку роботи. Але ще більше – про завершення. Мало що так допомагає в роботі психолога як її завершення.
Час і місце – це те, що єдино відчутне в нашій професії, це інструменти. Третє. Дві людини. Як мінімум двоє, які хоч трішки цікаві один одному. При цьому вони не мають бути одружені між собою, не бути у романтичних стосунках, родинних або інших актуальних зв'язках. Тому що в нашій п'єсі актори прагнуть не добре зіграти роль (що звичайно дуже важливе, наприклад в справжніх родинних стосунках ), але позбавиться від ролей. Все інше - справа особистих переваг. А якщо про мене, то робота психолога найбільш схожа з архітектурою. Таке ж складне поєднання науково обґрунтованих знань та творчості, що не піддається раціональним вимірам.
...
