(Продовження).
Університетський Ботанічний сад, будинок-корабель, Єврейський дім, Буковинська крайова управа, Буковинський промисловий музей, школи, скульптура Австрії… Вони проводили водогін, каналізацію, освітлення, трамвайне сполучення.
Негруш Николай. Народився 13 січня 1833 року в Новоселиці. Навчався у Львівській технічній академії, працював на будівництві Галицької залізниці. Наприкінці 1858 року повернувся на Буковину, де працював у крайовій будівельній службі. Склав кваліфікаційні екзамени на архітектора. Займав посаду інженера дирекції Православного релігійного фонду.
У грудні 1888 року Николай Негруш був призначений відповідальним за будівництво учительських семінарій у Чернівцях. Він також відомий спеціаліст з описів технічного стану архітектурних споруд, зокрема Вірменської церкви. Був відзначений Лицарським хрестом ордена Франца Йосифа.
Оман Карл. Приїхав до Чернівців зі Львова. Очолив будівельну службу Буковинської крайової управи та будівельний комітет зі спорудження Резиденції.
Павловський Антон. Народився у Чернівцях 10 червня 1830 року. Трудову діяльність розпочав у будівельному відділі Буковинської крайової управи, де згодом очолив будівельний департамент.
Павловський керував будівництвом споруди Буковинської крайової управи. Був автором проєкту міських учительських семінарій. Причетний до відновлення церкви Святої Параскеви після пожежі 1890 року. Разом із садівником Карлом Бауером розробив проєкт університетського Ботанічного саду, за який був відзначений державним орденом із короною.
Помер 28 квітня 1901 року в Чернівцях Похований у родинному гробівці на Руському цвинтарі. Місцева газета писала: "У неділю помер цісарсько-королівський будівельний радник Антон Павловський. Це був дуже енергійний чоловік, упродовж багатьох років очолював державну будівельну службу краю…".
Папст Еліас. Це один із найталановитіших архітекторів Чернівців, який створював геніальні плани та проєкти забудови міста. Знаменитим його зробив проєкт будинку-корабля. Він також автор і будівничий споруди товариства будівельних майстрів на вулиці Святої Трійці, триповерхового прибуткового будинку на вулиці Панській,10 а, добудови на вулиці Новий Світ, 17. Брав участь у спорудженні Буковинського промислового музею.
У 1908 році перебудував старий міський театр під Робітничий дім. Автор проєкту Музичного павільйону в Народному саду, багатьох інших державних та приватних споруд у Чернівцях. Спроєктував та збудував власний будинок на вулиці Святої Трійці (нині Богдана Хмельницького). Його останньою роботою став проєкт із впорядкуванням єврейського кварталу, який не вдалося втілити в життя.
Брав участь у політичному житті раю. Відомий меценат, який постійно допомагав бідним. Помер 29 серпня 1920 року, похований у Чернівцях.
Пеккарі Карл. Народився у Відні. Працював викладачем креслення та моделювання у Чернівецькій промисловій школі, отримав титул професора. Виконував різні креслення для будівельних та скульптурних робіт. Зокрема, за скульптуру Австрії був нагороджений Золотим хрестом з короною.
Проске Йозеф. Народився 1874 року в тодішній Чехословаччині. Після закінчення навчання переїхав до Чернівців. Спільно з архітектором Саломоном Зальтером створив будівельну компанію, яка стала однією з кращих на Буковині. Вона споруджувала Єврейський дім, комунальну школу на вулиці Альта , школу глухих та глухонімих, школу на станції Фольксгартен (нині гімназія № 20), гуртожиток університету та багато інших будов. Займався удосконаленням міського водогону та каналізаційної системи. Зводив залізниці, мости, монументальні будинки. Будував Чернівецький аеропорт.
Наприкінці квітня 1936 року Проске закінчив життя самогубством. У листі до товариша він скаржився, що всі гроші вклав у будівництво летовища, а ці гроші держава йому не повернула. Як писала місцева газета, виною цьому була несправедливість, а без правди він не міг жити.
Рапф Георг. Народився 1846 року на Галичині. Після закінчення навчання у Празі успішно працював на будівництві різних залізничних споруд. Згодом влаштувався у будівельний відділ Чернівецького магістрату, очолював будівельну службу міста. Займався питаннями водогону, каналізації, освітлення, трамвайного сполучення, спорудженням шкіл та казарм. Навіть писав праці на цю тему.
Після виходу Рапфа на пенсію, міська газета писала, що він увійшов в історію нашого міста. Помер після тривалої хвороби на 58-му році життя. У похороні взяли участь службовці магістрату, бургомістр Антон Кохановський, численні друзі та знайомі.
Редер Бернард. Народився 1897 року в Чернівцях. Працював скульптором. Створив фірму з виготовлення надгробних памятників на іудейському цвинтарі, де вони досі стоять. Вона знаходилася на вулиці Руській, 35. Тут працювало вісім осіб. Капітал фірми сягав 50 тисяч лей. Організував у Празі персональну виставку своїх цвинтарних скульптур, яка принесла йому європейське визнання.
Напередодні Другої світової війни перебрався до Америки, де помер у 1963 році.
(Далі буде)
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Листівки з приватної колекції Едварда Туркевича.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
