18 липня 1897 року в Чернівцях почали їздити трамваї
Перший вагон відправлявся від зупинки "Гартенгасе" (нині вулиця Садова) до річки Прут о п’ятій годині ранку, а останній від вокзалу – о 23:00, інтервал руху становив 12 хвилин.
Під час відкриття трамвайного руху у святково прикрашених вагонах першими проїхалися бургомістр, голова крайового управління та інші офіційні особи. А потім до 11 години вечора возили всіх охочих.
Відповідно до правил, пішоходам забороняли перебувати на трамвайних коліях під час руху вагонів, про що попереджали спеціальним дзвінком. До порушників застосовували суворі покарання і штрафи.
Через складності тарифної системи кондуктори брали за проїзд із пасажирів стільки, скільки хотіли, що призводило до різних зловживань. Вони повинні були також відмічати олівцем на квитках день і час поїздки, аби їх не використовували повторно. Щоденний виторг становив майже 350 гульденів.
"Від неділі їздить трамвай по Чернівцях правильно остілько, що вниз до Прута їде гладко, а в повороті під гору мусять єю пхати, – писала газета "Буковина" 22 липня 1897 року. – Кромі того, черновецька публика заховуєся дуже по-дитинному супротив трамвая, пхається у вози, як оселедці в бочку, і з роззявленим ротом стоїть на коліях. Візники видзвонюють безнастанно, аби люди втікали".
Трамвай став причиною багатьох нещасних випадків та аварій у місті. Зокрема, газета "Буковинер Нахріхтен" повідомляла 24 серпня: "Вчора післяобідньої години п’ятирічна дитина вискочила з парку Франца-Йозефа і була серйозно поранена вагоном електричного трамвая в голову та обличчя. Тільки завдяки швидкій реакції вагоновода, який вчасно загальмував вагон, дитина не була роздавлена. Як пізніше було встановлено, няня дитини розмовляла в парку з якимось солдатом і дитина, залишена без догляду, вибігла з парку на вулицю. Батьки в цьому випадку повинні добре розбиратися в тих, кому довіряють своїх дітей".
14 вересня ця ж газета писала про ще одну трагедію: "Вчора чоловік, який ніс два глечики з водою біля Урмахергасе (зараз вулиця Кароля Мікулі) попав під трамвай. Міський радник Пікер надав важко пораненому першу допомогу і розпорядився відправити його до крайової лікарні".
А вранці 28 вересня трамвай збив на смерть вихованця будинку престарілих Альберта Водира. Також вагон травмував селянку з Ленківців, яка перебігала через колію. Ще один смертельний випадок трапився в грудні з 70-літнім землевласником П. Максимюком, який їхав вулицею на коні. Тварина злякалася трамвая і скинула чоловіка на рейки. Той розбив собі голову і помер на місці.
Важка аварія трапилася 5 травня 1898 року о 17:30 на спуску від Фонтанної площі до вокзалу. У трамвая на великій швидкості відмовили гальма, вагон зійшов з рейок і перекинувся. При цьому підім’яв на своєму шляху віз, кінь загинув. Вагоновод Теодор Патер і кондуктор Якоб Дітмар отримали важкі травми. Після цього президент краю барон Бургіньйон заборонив рух трамвая на 14 днів для перевірки гальм усіх вагонів. Для розслідування цієї пригоди з Відня прибула спеціальна комісія. Звільнили керівника трамвайного депо Я. Плішке. Відтепер трамвай повинен був їхати на крутих спусках з максимальною швидкістю п’ять кілометрів за годину.
Цікаві факти
Вагони були заповнені селянами з курми* У вечірній час на кожному вагоні трамвая світилися кольорові ліхтарі: на маршруті "Гартенгасе – головний вокзал" – білого кольору, "станція Фольксгартен – головний вокзал" – зеленого, "головний вокзал – Прут" – фіолетового, всі останні вагони – синього.
* Трамвайну лінію поділили на три великі секції. Проїзд по всій секції в першому класі коштував 14 крейцерів, у другому – 10. А за одну секцію треба було заплатити сім або п’ять крейцерів. Квитки видавали лише на одну поїздку, їх не можна було передавати іншим особам. Запровадили також пересадні квитки, що були дійсними протягом години. Пасажирам дозволяли перевозити тільки такий багаж, який вміщався під лавкою і не заважав іншим. Дітей до трьох років везли безкоштовно. Забороняли перевозити собак та інших тварин. Заходити у вагони можна було лише через задні двері, а виходити – через передні.
*У вагоні було 27 місць: по 12 сидячих у двох класах і три стоячих. Пасажирам не можна було палити, вискакувати з вагона під час їзди, торкатися електрообладнання.
*У 1912 році на розширення мережі трамвайних ліній виділили два мільйони крон. Передбачалося збудувати колії до залізничної станції Жучка, кладовища на Руській, Резиденції митрополитів.
*Багато пасажирів не брали квитки у кондукторів, а оплачували частину проїзду чайовими. У базарні дні вагони були заповнені селянами з курми, поросятами та іншою живністю.
*25 жовтня 1919 року на засіданні примарії ухвалили рішення про муніципалізацію трамвая. Місто мало 92 відсотки акцій.
*У 1928 році трамвай у Чернівцях перевіз понад шість мільйонів пасажирів. Прибуток становив більше ніж 25 мільйонів леїв.
*У лютому 1937 року відкрили новий трамвайний павільйон. Тут були велика зала для пасажирів, каса продажу квитків, газетний кіоск, телефонна будка, підземний громадський туалет. Трамвайники мали свій будинок відпочинку, футбольну команду, джазовий оркестр, їм давали житло.
Підготувала Надія БУДНАФото з колекції Едварда Туркевича
Трамвай у Чернівцях їздив з 18 липня 1897 року по 20 березня 1967 року.
У 1906 році з’явилися відкриті трамвайні вагони "літнього" типу.Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
13-07-2023, 12:16
0
1 790
