«Можна посміятися з комічних сцен»

Понад століття тому чернівчани дуже любили ходити в кіно

Короткометражні стрічки показували у кінотеатрах, готелях, ресторанах, на вулицях та ярмарках.
В обласному архіві збереглися афіші німецькою мовою. В одній із них йдеться про те, що 3 березня 1898 року в залі готелю Zentral (нині Головна, 36) відбудеться велике дійство французької кінематографії.



Глядачам пропонували квіти й морозиво

Як пише Олександр Каленик у бібліографічному покажчику "Кіно і Буковина", одним із перших почав демонструвати фільми Маріан Квадровський. Щоправда, він продавав квитки за вищими цінами, ніж вказував на афіші.

Перший зал для перегляду кінофільмів відкрили на вулиці Панській у грудні 1899 року. Газета "Буковина" писала: "Почавши від сьогодні, будуть щоденно відбуватися при вулиці Панській №12 навпроти європейської кав’ярні в домі Пайлера представлення кінематографії. Перший стаціонарний кінозал працював інтенсивно, щодня відбувалося по три сеанси о 16, 18 та 20 годині. За один сеанс глядачі дивилися десять короткометражок. Для різних верств населення ціни були не однакові. Військові і студенти – по 20 крейцерів, усі інші – 30".

1907 року до Чернівців завітав власник кінопересувки з Відня Єзер. Він демонстрував фільми на Австрійській площі (зараз Соборна).
1909 року чернівецький підприємець Райфер об’їздив всю Буковину і Галичину з невеликими короткометражними комедіями. На зароблене він відкрив кінотеатр "Модерн" у Польському народному дому.

Ще один кінотеатр Kometa відкрили 1910 року в приміщенні старого театру, який знаходився на розі нинішніх вулиць Турецької та Шкільної. Газета "Народний голос" писала: "Комета" у Чернівцях. Так називається створений цими днями в старому театрі, що вміщував 500 глядачів, кінематограф. Там можна не лише помилуватися незнаними, прегарними околицями у світі – горами, лісами, водоспадами, але можна також посміятися доволі з життєвих комічних сцен всяких людей". У будні кінотеатр працював з 16.00 до 22.00. Вартість квитків була різною, залежно від ряду та місця. Для учнів, військових і ремісників ціни були трохи нижчі. У залі глядачам пропонували квіти, солодощі, морозиво.

У Румунському народному домі теж був власний кінотеатр "Палатул націонал". Поблизу нинішнього Художнього музею – "Револьверкіно", у залі музичного товариства (нині – обласна філармонія) – "Уранія", куди чернівчани ходили дивитися фільми під Новий рік на всю ніч.

Демонстрували всі світові новинки

Дослідниця історії Чернівців Марія Никирса розповіла, що наприкінці румунського періоду на колишній Панській було три кінотеатри: "Капітоль", "Корсо" і "Регаль". У великому кінотеатрі "Скала" (зараз Академічний палац), який проіснував із 1931 до 1945 років, могло вміститися 750 глядачів. Тут демонстрували художні та документальні фільми американського, англійського, німецького, французького виробництва, у томі числі й мовою оригіналу.

Для незаможних чернівчан часто організовували безкоштовні покази стрічок просто неба на Панській. Кінопроєктор піднімали над вулицею, вивішували екран, на якому транслювали фільми вручну. Німі картини супроводжувалися грою на фортепіано або гармошці. Вони мали по 24 частини, отож їх перегляд тривав понад шість годин. Після кожної частини сеанс переривали і заряджали нову. Так повторювали 24 рази.
1931 року в Чернівцях з’явилося звукове кіно. Зокрема у Німецькому народному домі почав діяти стаціонарний кінотеатр "Глорія Палас" (у радянські часи – "Україна"). Загалом у місті тоді налічувалося вісім кінотеатрів. Їхні власники отримували рекордні прибутки.

– У місцевих кінотеатрах демонстрували всі світові новинки: від шедеврів Чапліна до американських бойовиків та комедій, постріли у яких зображали за допомогою ядучого диму, а веселощі – розмазаними по обличчях героїв тортами, – згадував письменник Вернон Кресс, який тоді жив у Чернівцях. – Довга, вузька, як кишка, похила зала – старий кінотеатр "Інтим". Кінотеатр спеціалізувався на детективах і вестернах. Нові німецькі та австрійські фільми йшли у Польському народному домі, де був літній сад.

Підготувала Надія БУДНА
Фото з колекції Едварда Туркевича

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram