Режисер Віктор Андрієнко, стронгмен Василь Вірастюк та продюсер Володимир Філіпов презентували 5 жовтня у кінотеатрі "Ефект" фільм "Іван Сила".
Перед початком фільму до глядачів занесли …виконавця головної ролі (Іван Сила) – Дмитра Халаджі. То була двометрова фігура актора, яку привезли з собою. "Василь носився з ним як з дитиною по всьому вагону", - пожартував режисер Віктор Андрієнко про дорогу до Чернівців.
Перед фільмом розповіли,як їм допомагали під час зйомок чернівчани. Наприклад, власник одного з кафе на вулиці Кобилянської, яке саме відкрилося, рік тому позичив знімальній групі раритетні речі (грамофон, старий термометр, унікальний чайник).
- Усе віддав і навіть не запитав чи повернемо, - сказав Віктор Андрієнко. - До речі, чайник ми йому повернули сьогодні. У нього сьогодні свято, панове!
Про Чернівці казали, що це унікальне місто в Україні, бо збереглося таким, яким його побудували: "Ми знайшли тут все: Париж,Англію, Америку, Прагу…."
Дуже дякували директору палацу дітей та юнацтва Аллі Клименко (режиссер фільму Віктор Андрієнко навіть поцілував їй на знак подяки руку) за допомогу, надану під час зйомок у Чернівцях.
- Вона увесь свій "Дом піонєров" віддала нам на розтерзання, - сказав продюсер Володимир Філіпов. - Бо ми ж кіношники - люди страшні.. Вона витримала наших 10 знімальних днів.
Також подякували директору музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської Юрію Марчаку, колишньому директору кінотеатру "Чернівці" Руслану Прокоп’єву (який, як розповіли, практично "приютив, обігрів і був помічником під час зйомок"), чернівецьким спортсменам.
Про акторів масових сцен (Віктор Андрієнко сказав, що не визнає слова "массовка"), а їх було з чернівчан більше 2 тисяч осіб, відгукувалися дуже тепло і лише хвалили.
Про двох хлопців, які знімалися на вулиці Університетській, режиссер Віктор Андрієнко досі згадує із захопленням.
- Я завжди розповідаю один епізод, який мене вразив. Ми знімали, камера була з одного боку, а з іншого – натовп. Повністю перекрили вулицю. І я ловлю двох хлопців, прошу: "Будь ласка, прошу стати навпроти камер з іншого боку, щоби ми вас звідти зняли. І раптом вони рвуть направо… Я їм: "Почекайте, на той бік перейдіть". Вони ж побігли далі.. Я був у шоці: вони пішли на перехід, перейшли і вже тоді стали навпроти камери. Це хлопці по 19-20 років! Якщо у цих людей вже така культура у цому віці – що буде далі? І коли мені розповідають, що немає нашого покоління.. Наше покоління є! І я розповідаю епізод з Чернівців.
