ФІРТАШ Дмитро Васильович

Народився 1965 року в Тернопільській області

Бізнесмен, голова Ради Федерації роботодавців України


Народився 2 травня 1965 року в селі Синьків Заліщицького району Тернопільської області. Мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, батько водієм.

1984 — закінчив Донецький залізничний технікум, згодом— Національну академію внутрішніх справ України.
1984-1986 — служив в армії.Під час проходження служби отримав бронзову медаль “За досягнуті успіхи у розвитку народного господарства СРСР” та орден “Знак пошани”.
1986-1988 — водій пожежного відділення Чернівецької взуттєвої фабрики
1988 - розпочав бізнес у сфері торгівлі в Чернівцях. Директор ТОВ "КМІЛ". У першій великій операції — обміні 4000 тонн українського сухого молока на партію узбецької бавовни і продажу її в Гонконзі— його частка склала "чистими" $50 тисяч.
1990 — переїхав до Москви, де став займатися бізнесом з постачання продовольства.
1993 - започаткував власний енергетичний бізнес. Він налагодив торгівельні зв’язки із середньоазійським регіоном та організував постачання туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари.
2002 - створив компанію EuralTransGas, яка уклала ексклюзивні контракти на поставки туркменського газу в Україну. В той же час Дмитро Фірташ почав інвестувати у хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу “Таджик Азот” – одного з провідних виробників мінеральних добрив у Середній Азії.

2003 - придбав хімічний завод “Нітроферт” – єдиного в Естонії виробника аміачних добрив, який має доступ до портів Балтійського моря. За цим він створює в Угорщині компанію “Emfesz” для розвитку газового та енергетичного бізнесу. Через два роки ця компанія отримала ліцензію на продаж природного газу у Польщі.

2004 - створив компанію “РосУкрЕнерго” , для здійснення транзиту газу в Україну та країни Європейського Союзу. Співзасновником “РосУкрЕнерго” став російський “Газпром”. У цьому ж році була придбана австрійська компанія Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH, що спеціалізується на будівництві газопроводів.

2006 - з метою консолідації управління активами у різних сферах бізнесу, була утворена Group DF (“The Firtash Group of Companies”). До її складу увійшла низка активів у сфері хімічної промисловості. Серед них – Кримський содовий завод та Кримський Титан.

Процес консолідації активів триває. На цей час Group DF об’єднує активи у сфері хімічної промисловості, енергетики та нерухомості. За останні п’ятнадцять років Дмитро Фірташ став одним із провідних інвесторів енергетичної та хімічної промисловості у Центральній та Східній Європі. Підприємства та компанії Group DF здійснюють свою діяльність в Україні, Австрії, Угорщині, Німеччині, Італії, Кіпрі, Таджикистані, Швейцарії та Естонії. Серед пріоритетів Group DF – інвестування у розвиток виробничих потужностей, підвищення якості продукції, сприяння всебічному розвитку співробітників та їхнього потенціалу, а також розвиток регіонів, в яких розташовані виробничі потужності.
На підприємствах, які входять до складу Group DF, працюють понад 25 тисяч людей.

2011 — Кебріджський університет завдяки фінансовій підтримці Дмитра Фірташа відкрив магістерську програму для студентів з України. У рамках програми передбачена повна оплата не лише навчання та проживання, а й виплата стипендій. Раніше, 2008 року, коштом Фірташа в цьому університеті було відкрито програму україністики.
2011 — обраний головою Ради Федерації роботодавців України.

Одружений третім шлюбом, має трьох дітей — доньки Іванна (1988), Ганна (2005), син Дмитро (2007).

З 2006 року потрапляє до числа найбагатших і найвпливовіших людей України. У 2011 році український Forbes поставив Фірташа на 9 місце у рейтингу найбагатших громадян, оцінивши його статки у 966 мільйонів доларів.

У рейтингу 200 найвпливовіших людей України у 2011 році журнал "Фокус" поставив Фірташа теж на 9 місце.