З настанням холодів старі дерев’яні вікна можуть пропускати холодне повітря. Щоб зменшити протяги, наші предки використовували прості матеріали, які були під рукою. Зокрема, щілини заповнювали натуральним волокном, а стики рам заклеювали тканиною або папером.
Спочатку утеплювали внутрішній контур вікна. Для цього брали технічну вату, льоноволокно або чисті бавовняні ганчірки. Матеріал щільно вкладали у щілини між рамою та стулками за допомогою шпателя або тупого ножа. Особливу увагу приділяли кутам, через які також могло проникати холодне повітря.
Після цього переходили до зовнішнього контуру. Для заклеювання стиків використовували смужки цупкої бавовняної тканини або паперу завширшки 4–5 сантиметрів. Їх змащували густим розчином господарського мила та приклеювали до рами. Після висихання утворювався захисний шар, який перешкоджав проникненню холодного повітря. Навесні такі смужки можна було зняти вологою губкою.
Як боролися з конденсатом
Окрім протягів, узимку дерев’яні вікна часто страждали від конденсату та намерзання льоду. Щоб зменшити кількість вологи між рамами, простір перед утепленням ретельно витирали насухо.
Також у міжрамний простір клали трохи кухонної солі або шматочки деревного вугілля. Їх використовували як природні поглиначі вологи, щоб зменшити утворення конденсату на шибках.
Такі способи утеплення не потребували дорогих матеріалів, а більшість необхідного можна було знайти вдома.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
