Нове дослідження показало, що щоденна порція свіжих помідорів і томатного соусу може сприяти зменшенню кількості жиру в печінці — причому навіть без схуднення.
MASLD — одне з найпоширеніших хронічних захворювань печінки. Воно пов’язане з надмірним накопиченням жиру в органі та часто супроводжується інсулінорезистентністю, надмірною вагою і підвищеним кардіометаболічним ризиком. У разі прогресування захворювання може призвести до фіброзу, цирозу та інших серйозних ускладнень.
Харчування відіграє важливу роль у контролі MASLD. Одним із найбільш досліджених варіантів вважається середземноморська дієта, основу якої становлять овочі, фрукти, бобові, цільнозернові продукти, риба та оливкова олія. Італійські вчені вирішили окремо дослідити один із найзвичніших продуктів такого раціону — помідори.
Один помідор і кілька ложок соусу на день
У дослідженні POMOSANO взяли участь 79 дорослих віком від 18 до 65 років із діагностованою MASLD. Їх розділили на дві групи.
Учасники першої групи протягом шести тижнів щодня з'їдали 200 г свіжих помідорів — приблизно один великий або два середні плоди — та 50 г томатного соусу, що відповідає приблизно трьом-чотирьом столовим ложкам.
Друга група на цей самий час виключила помідори зі свого раціону. При цьому учасників попросили не змінювати звичну фізичну активність і спосіб життя.
До та після експерименту дослідники виміряли кількість жиру в печінці, а також оцінили масу тіла, обхват талії, показники глюкози та ліпідів у крові, печінкові ферменти й маркери запалення.
Що виявили вчені
Через шість тижнів кількість жиру в печінці зменшилася в обох групах, проте серед тих, хто регулярно їв помідори, результат виявився помітнішим.
Медіанне зниження показника CAP, що використовується для оцінки жирової інфільтрації печінки, становило 35 дБ/м у групі споживання томатів порівняно з 18 дБ/м у контрольній групі.
При цьому учасники суттєво не схудли. Науковці не виявили значущих відмінностей між групами щодо маси тіла, ІМТ, обхвату талії чи кількості жирової тканини. Також не було вираженої різниці в показниках рівня глюкози, ліпідів, печінкових ферментів і маркерів запалення.
Це дозволяє припустити, що зміни в печінці могли бути пов’язані саме з наявністю томатів у раціоні, а не зі зниженням ваги.
У чому секрет помідорів
Одним із можливих пояснень є лікопен. Це антиоксидант, що відповідає за червоний колір томатів. Він здатний протидіяти окиснювальному стресу — процесу, який пов’язують із пошкодженням клітин і розвитком метаболічних порушень.
При цьому включити до звичайного раціону ту кількість томатів, що використовувалася в експерименті, досить просто: йдеться приблизно про один великий помідор і три-чотири ложки томатного соусу на день.
Однак автори дослідження закликають не сприймати отримані результати як доказ того, що помідори здатні лікувати MASLD.
Дослідження було невеликим — у ньому взяли участь лише 79 осіб — і тривало лише шість тижнів. Крім того, до нього не залучали людей з ІМТ понад 30 кг/м². Наразі також невідомо, чи зберігається цей ефект за умови тривалого вживання томатів і чи здатний такий раціон знижувати ризик фіброзу та інших ускладнень.
Тому помідори варто розглядати не як ліки, а як частину збалансованого харчування. Отримані результати додатково підтверджують доцільність середземноморського раціону, багатого на овочі та інші рослинні продукти, для підтримання здоров’я печінки.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
