Фахівці протестували різні типи кухонних плит, аби визначити, яка з них нагрівається найшвидше.
Про це повідомляє Consumer Reports.
Під час випробувань експерти зафіксували, скільки часу потрібно кожній плиті, щоб довести воду до кипіння, а також як швидко вони реагують на зміну температури. За наявними даними, різниця між типами плит виявилася відчутною – на кипіння шести кварт води йде на 2–4 хвилини менше, якщо готувати на індукційній поверхні, ніж на газовій чи електричній.
Секрет швидкості – у самому принципі роботи. Індукційні плити використовують котушки, які створюють електромагнітне поле під склокерамічною поверхнею. Це поле напряму взаємодіє з металевим дном каструлі чи сковорідки, миттєво нагріваючи посуд. Втім, є нюанс: не весь посуд підходить для індукції.
Керамічний, алюмінієвий, скляний або мідний посуд без магнітних властивостей просто не нагріється – плита його "не відчує". Тож перш ніж переходити на індукцію, варто перевірити, чи підходить наявний посуд.
Як зазначають експерти, швидкість та чутливість індукції можуть спантеличити тих, хто звик до газу чи звичайної електричної плити. Газові плити, своєю чергою, залишаються найбільш звичними та інтуїтивно зрозумілими: більше вогню – більше тепла. Вони швидко нагрівають і так само швидко "скидають" температуру, наближаючись за гнучкістю до індукції.
Проте, на думку авторів дослідження, саме індукція виявилася ефективнішою для швидкого й потужного нагріву.
У кожного типу плити – свої плюси й мінуси. Газ вважається найбільш універсальним варіантом: полум'я обгортає дно та боки будь-якого посуду, тому він добре підходить для вок-сковорідок, чавунних пательень і каструль. Індукція та електрика ж передають енергію лише через дно посуду. Саме тому шеф-кухарі часто обирають газ – на ньому зручніше обсмажувати їжу до скоринки чи фламбувати страви.
Мінус газу – залежність від газової труби, яка потребує обслуговування, а також ризик витоку небезпечних газів чи забруднювачів у приміщенні.
Найповільнішими за результатами тестів виявилися звичайні електричні плити з нагрівальними елементами чи склокерамічною поверхнею. За даними дослідників, тепло тут спершу мусить нагріти сам елемент і лише потім передається каструлі – на відміну від прямого полум'я чи електромагнітної дії.
Такі плити працюють за принципом кондукції: струм проходить через резистивний метал, який розжарюється, але цей процес традиційно повільніший. До того ж під час перемикання з високої температури на низьку розжарена поверхня охолоджується не одразу, а поступово.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
