Гойдалка для наречених

Із 10 травня, після тривалого Великоднього посту, розпочався новий весільний сезон.
- Останні декілька місяців ми готувалися до цієї події, – розповіла директор Палацу урочистих подій Галина СОЛОГУБ. – З допомогою дизайнерів переоформили всі кімнати, прикрасили дзеркала у кімнаті очікування наречених, поміняли квіти на сходах і в коридорі. Переробили і урочисту залу, де відбуваються обряди, зокрема, встановили нову арку. Провели генеральне прибирання – все почистили та помили. Придбали для культпрацівників, котрі проводять обряди, нові сукні. Тобто, всі зароблені кошти ми вкладаємо у Палац. До 600-річчя плануємо поміняти всі вікна, відреставрувати двері, відремонтувати фасад. Деякі незручності створює перерита вулиця Кобилянської. Але на наше прохання тут зробили дерев‘яний поміст. На ньому наречені та їхні гості навіть танцюють, наче на майданчику. Кажуть, екзотика.
Майже повністю поміняли інтер’єр до нового весільного сезону і у фотостудії “Марк”, яка знаходиться у Палаці.
- Оскільки цей рік ювілейний для міста, то ми оформили нашу студію у старовинному стилі, що дуже подобається нареченим, – розповіла Марина МАТУЩАК, менеджер фотостудії “Марк”. – Дуже гарно виглядають в альтанці дерев’яна гойдалка на двох на фоні стіни, обвитої трояндами. Складається враження, що все це відбувається десь у парку. Придбали ми і велосипед, на який наречений садовить наречену з великим кошиком квітів. Молодята можуть сфотографуватися біля старого фортепіано, яке ми придбали та відреставрували, чи біля каміна, де міняємо інтер’єр декілька разів на рік до різних свят – до Нового року, Різдва, Дня закоханих. Придбали і старовинний телефон. Ми навіть відкрили невеличкий бар-кафе, де наречені та їхні гості можуть випити чашку кави або чаю. У нас часто фотографуються подружні пари, котрі вже давно проводили весільний обряд у Палаці урочистих подій. Скажімо, недавно приїжджала сім’я з Ізраїлю, яка виїхала звідси 20 років тому. Подружжя завітало до Палацу та до студії – захотіло пригадати молодість та сфотографуватися на пам’ять. “Жаль, що тут не було так гарно тоді, коли ми вінчалися”, – захоплено сказала жінка. (Надія Будна).