Для людей, які намагаються схуднути, або просто відстежують свою вагу, звичним є рахувати калорії в їжі. Цю задачу значно спрощує той факт, що в наш час на будь-якій упаковці з іжею завжди вказано її точну енергетичну цінність. Однак наскільки ви можете довіряти цим написам насправді?
Як повідомляє NBC News, зараз популярний у США бренд протеїнових батончиків David загруз у судовій тяганині через звинувачення в неправдивій інформації про енергетичну цінність продукту.
Позивачі стверджують, що батончики компанії містять майже вдвічі більше калорій, ніж зазначено на етикетці, і це начебто підтверджено незалежними тестами. В компанії натомість кажуть, що позивачі використали неправильний метод вимірювання калорій.
Американське законодавство допускає розбіжність до 20% між реальною калорійністю продукції і маркуванням на упаковці. До того ж організм кожної людини по-своєму засвоює калорії з їжі, тож номінальна енергетична цінність продукту зовсім не означає, що саме стільки калорій з нього отримає організм.
Кількість енергії, яку ми отримуємо з їжі, залежить від того, "наскільки добре ваш шлунок її перетравлює, скільки її засвоюється у тонкому кишечнику та яка енергія може бути отримана після того, як мікробіом попрацює над нею у товстому кишечнику", – каже керівник відділу клінічного харчування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі доктор Чжаопін Лі.
До того ж виробники продуктів мають обмежений інструментарій для вимірювання калорійності своїх виробів. В деяких випадках використовується експериментальний метод, коли продукт спалюють в лабораторних умовах і рахують отримані в процесі джоулі енергії, які переводять в калорії. Інші ж просто використовують математичні формули, розраховуючи скільки в теорії має бути калорій в продукті, зважаючи на його склад (частку жирів, вуглеводів та білків).
Один грам вуглеводів та білків містить близько 4 калорій, один грам жирів – близько 9 калорій. Тож часто калорійність продукту розраховується просто на папері на основі цих базових формул.
Деякі компанії, зокрема ресторани, можуть використовувати вже готові розрахунки калорійності певних страв. Наприклад, в США Міністерство сільського господарства має офіційну базу даних калорійності для окремих продуктів, таких як помідори чи білий хліб.
Однак, це передбачає певні здогадки, оскільки в процесі приготування страви продукти змінюють свою структуру, і кінцева енергетична цінність може істотно відрізнятися від сукупної калорійності використаних продуктів. Особливо, зважаючи на те, що дуже часто інгредієнти додаються в страву "на око" без точного зважування.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
