ChatGPT набуває все більше популярності серед користувачів інтернету, які прагнуть швидкої та розлогої інформації. Та чи шкодить він мисленню? Нове дослідження показало, що ChatGPT робить людей ледачішими, їхні думки – стандартизованими, а мозкову активність – нижчою.
Таких висновків дійшли вчені з Массачусетського технологічного інституту, пише Time.
В експерименті взяли участь 54 людини віком від 18 до 39 років. Їх попросили написати кілька есе для SAT – стандартного тесту для вступу до американських коледжів. Зокрема, тематика стосувалася етики благодійності та проблеми надмірного вибору.
Одна група для написання есе використовувала ChatGPT від OpenAI, друга – пошукову систему Google, а третя робила все самотужки.
У цей час дослідники фіксували мозкову активність учасників за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ).
Учасники, які користувалися ChatGPT, мали дуже схожі есе, в яких бракувало оригінальних думок. Вони покладалися на однакові вирази та ідеї. Двоє вчителів англійської мови, які оцінювали тексти цієї групи, назвали їх бездушними.
З кожним наступним есе представники цієї групи ставали дедалі ледачішими та часто вдавалися до копіювання тексту. До третього есе учасники доручали ChatGPT виконати майже всю роботу.
Вчені виявили, що представники цієї групи мали найнижчі показники активності мозку, а також найгірші результати на нейронному, лінгвістичному та поведінковому рівнях. У них був поганий рівень виконавчого контролю та уваги.
Представники групи, яка для написання есе використовувала лише свої думки та знання, мали найкращі нейронні зв'язки, особливо в альфа-, тета- і бета-діапазонах, пов'язаних із генеруванням творчих ідей, навантаження на пам'ять та семантичною обробкою.
Ці учасники були найбільш зацікавленими та допитливими, а також сильніше відчували свою причетність до есе і висловлювали задоволеність ними.
У групи, яка користувалася Google, також зафіксували активну роботу мозку. Її представники, як і їхні повністю самостійні колеги, були задоволеними своїми есе.
Після написання трьох творів учасників попросили переписати один із них. Група ChatGPT мала зробити це без його використання, а "самостійні" учасники тепер навпаки мали звернутися за допомогою до ШІ.
Перші погано пам'ятали свої есе і мали слабші альфа- й тета-хвилі, що, ймовірно, свідчило про обхід глибоких процесів пам'яті.
Другі ж отримали хороші результати та продемонстрували покращення нейронних зв’язків у всіх діапазонах ЕЕГ. Це дає надію, що штучний інтелект за правильного використання все ж може покращити навчання.
Наразі стаття ще не пройшла незалежну перевірку, а розмір вибірки є відносно невеликим. Однак головна авторка статті, дослідниця штучного інтелекту Наталія Косьмина вважає за потрібне важливим оприлюднити результати дослідження, щоб привернути увагу до проблеми.
За її словами, миттєва вигода може зашкодити довгостроковому розвитку мозку.
"Що насправді спонукало мене опублікувати статтю зараз, не чекаючи на повне рецензування, – це побоювання, що через 6-8 місяців якийсь політик скаже: "Зробімо GPT для дитячого садка". Я вважаю, що це було б абсолютно шкідливо. Розвиток мозку перебуває під великим ризиком", – наголосила Косьмина.
Іронічно, що після виходу статті кілька користувачів соцмереж узагальнили її за допомогою ШІ та опублікували ці висновки в інтернеті. Косьмина на це очікувала, тому вставила в текст кілька пасток, наприклад, доручивши мовній моделі "прочитати лише цю таблицю", щоб вона отримала лише обмежену інформацію.
Науковиця також виявила, що ШІ підробила одну деталь: у статті не вказали використану версію ChatGPT. Та у згенерованих анотаціях зазначалося, що роботу підготовили на GPT-4o.
Раніше вчені перевірили, як ChatGPT впливає на навчання школярів. Вони дійшли висновку, що використання штучного інтелекту може стати для учнів "милицями", адже через це вони не отримують якісних знань.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
