Буковинець Ігор Пилипчук четвертого серпня 2019 року вийшов у море з Нью-Йорка, перетнув Атлантичний, Тихий та Індійський океани, обігнув мис Горн та мис Доброї Надії, двічі перетнув екватор, і в травні 2022 року закінчив подорож там, де і почав - на східному побережжі США.
Ігор Пилипчук — перший і поки що єдиний українець, який здійснив навколосвітню подорож наодинці, йдеться у публікації "МБ".
Ігор Пилипчук родом з Кельменців, але вже багато років живе в Америці, та в Україну приїжджає часто. Зустрілися ми з паном Ігорем у Чернівцях, і він детально розказав про свою подорож.
"В школі я захоплювався туризмом, в тому числі водним. Головним чином дякуючи Євгенові Борисовичу Назарову, який зумів привити любов до подорожей багатьом дітям. Ще навчаючись у сьомому класі, під його керівництвом я власноручно побудував свій перший човен - байдарку - до якого пізніше додав невелике вітрило. Потім, навчаючись в Київському медінституті, займався вітрильництвом у яхт-клубі на Дніпрі. Двічі брав участь у регаті Кубок Дніпра від Києва до Одеси", – згадує чоловік.
У 1999 році Ігор Пилипчук переїхав в Америку і через більше ніж двадцять років згадав про своє колишнє захоплення.
"Я працював технічним редактором у газеті української діаспори в США "Свобода". Мені набридло сидіти біля комп’ютера, і я купив яхту. Назвав її "Еней", як спогад про яхту в Києві й про ті гарні часи. Це був десятиметровий вітрильник. Судну було вже 36 років, я самостійно ремонтував його готуючи до подорожі два роки. Яхта розрахована на шість людей, але я вирішив мандрувати один. У свої 55 років хотів зрозуміти, чи зможу такий далекий шлях подолати наодинці й чи зможу бути на самоті тривалий час", – провадить Ігор.
Четвертого серпня 2019 року Ігор Пилипчук розпочав свою подорож.
"Вийшов з Нью-Йорка, повернув на північ, піднявся до Бостона і через Атлантичний океан поплив на Європу. Перший перехід складав 30 днів. Весь цей час плив на вітрилах. Було складно, бо не мав ще достатньо досвіду. У Європі зробив першу зупинку на Азорських островах. Потім були Канарські острови, Кабо-Верде, Бразилія, Аргентина, Чилі і далі, після мису Горн, вихід у Тихий океан. З першого разу мені це не вдалося зробити - потужний вітер мене повернув назад. Змінив тактику і другу спробу почав чілійськими фйордами. Нормально їх проходять впродовж двох тижнів під двигуном, щоб уникнути сильних вітрів. Це біля 600 миль. Доходять до місця, де вітри вже не такі сильні, виходять в океан і йдуть під вітрилами. Я ж зміг йти з двигуном лише тиждень: він у мене поламався. Прийшлося вийти у відкритий океан, де я пережив найбільший шторм за всю подорож. В чилійському порту Пуерто Монт відремонтував двигун і пішов Тихим океаном до острова Робінзона Крузо. Саме там я дізнався про пандемію COVID-19 у світі. Усі злякалися, припинили приймати й випускати судна. Я встиг за годину до закриття випливти з порту. Потім ішов 44 дні через Тихий океан до французької Полінезії", – розповідає Ігор Пилипчук.
Завдяки подорожі Ігор Пилипчук відвідав багато країн. Зізнається, що найбільше сподобалася Індонезія.
"Там усе не так, як у нас. Люди дуже бідні, але щасливі. Таких щасливих дітей, як там, я ніде більше не бачив", – ділиться враженнями мандрівник.
Небезпечних моментів у подорожі вистачало.
"В океані немає буденного життя, там ти залежиш від обставин: вітру, примх погоди. І завжди є щось природнє, що тебе тримає в тонусі і дає сили. Біля Чилі я потрапив у сильний шторм. Два дні не спав, бо човен кидало на п’ятиметрових хвилях. Боявся, щоб вітер нічого не пошкодив у вітрильнику, бо в тих краях немає рятувальної служби. І якби зі мною щось сталося, ніхто б мене не знайшов. А ще якось заходив у Кейптаун і мало не врізався у човен. Я кілька днів погано спав через сильний вітер. Коли дійшов до місця, де вітер стих, перейшов на двигун і під його звуки задрімав. Прокинувся за кілька метрів від великого корабля. Мене кинуло у холодний піт. На щастя, я таки встиг відвернути", – згадує мандрівник.
На острові Святої Єлени чоловік дізнався про війну в Україні.
"Був шокований, як і всі іноземці поруч. До того не дуже цікавився новинами в Україні, а після цього постійно моніторив ситуацію", - каже Ігор Пилипчук.
Мандрував Ігор Пилипчук два роки дев’ять місяців і причалив до східного берега США третього травня 2022 року.
"Саме на острові Святої Єлени у мене з’явилося бажання закінчити подорож. Це десь через два з половиною роки після її початку. Я не мав на меті мандрувати швидко і вкластися у якийсь конкретний час. Просто хотів дізнатися, чи можу це зробити, побути наодинці. Можна було ще плавати, але вже відчув, що настав час повертатися", – зізнався мандрівник.
