Рятував побратимів та не зміг врятуватися сам: що відомо про загиблого Героя з Буковини Романа Вітанчука

Роман Вітанчук пішов захищати українську землю від ворогів. Ніколи не боявся за своє життя, завжди відважно рятував побратимів та не зміг врятуватися сам.

Про це йдеться у проекті "Незабутні: Буковина пам'ятає".



Він був позитивним, доброзичливим, сміливим, турботливим батьком та дідусем. На життєвому шляху йому трапилося багато горя та проблем, але Роман залишався сильним та мужнім.


Народився Роман Леонідович Вітанчук 23 лютого 1975 року в селі Слобода Новоселицького (нині Чернівецького) району. З 1981 до 1990-го року навчався в Слобідській загальноосвітній школі. В сім’ї зростав разом із двома братами та сестрою Анжелою.

Після школи навчався в Заставні, отримав фах тракториста. Згодом повернувся додому та працював за здобутою професією. Відслужив строкову військову службу в Борщівському районі Тернопільської області. Знайшовши своє кохання, в листопаді 1995 року одружився. Працював у колгосп.

Разом із дружиною Домнікою стали батьками двох донечок – Мар’яни та Надії. Доля підкинула родині багато серйозних випробувань. У 28 років Роман залишився вдівцем. Дружина померла в 2002 році від онкологічного захворювання. Довелося долати безліч труднощів, залишившись із маленькими дітьми на руках. Роман був турботливим, мудрим, доброзичливим батьком. Залишався позитивно налаштованим, завжди намагався допомогти кожному, хто цього потребував. Працював на автозаправці.
11 серпня 2021 року вступив за контрактом до лав Збройних сил України. Служив у військовій частині А 3029, брав участь в Операції об’єднаних сил. Із початком повномасштабного вторгнення рашистів на українські землі став механіком-водієм у військовій частині А 4267. Побратими з теплотою згадують про Романа, якого любили та поважали: "Позитивний, веселий, доброзичливий, працьовитий, відважний. Таку людину як він ще треба пошукати. Мав псевдо "Дід".

28 травня 2022 року, виконуючи складне завдання з вивезення поранених воїнів, Роман Вітанчук загинув.

Трапилося це поблизу населеного пункту Цупівка Харківської області.

Поховали воїна-захисника 3 червня 1922 року в рідному селі Слобода на Новоселиччині.


Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram