До початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну чернівчанин Сергій РУДИК був народним депутатом України від одного з виборчих округів Черкащини. З 2014 року чоловік займався волонтерством, а саме відвозив нашим бійцям гуманітарну допомогу в зону проведення АТО-ООС. Та з початком війни життя Сергія, як і кожного українця, змінилося назавжди. Спочатку він брав участь в обороні Києва, а потім пішов до війська.
Про це йдеться у публікації "МБ"
"Я майор запасу і точно знав, що служитиму"
– Початок 2022 року я зустрів на нулі, коли відвозив волонтерську допомогу нашим бійцям. На той час це ще була ООС. До початку війни я виконував депутатські обов’язки. А 24 лютого мене розбудив мій собака, щоб його вигуляли… Потім до мене зателефонували з Верховної Ради й терміново викликали на засідання. У 2021 році я підписав контракт резерву першої черги, за яким, у разі війни, зобов’язувався прибути до територіального центру комплектування. Після голосування в Раді я поїхав у Печерський військкомат. Так все й почалося. Я був майором запасу і точно знав, що буду служити. Для мене – це обов’язок, – каже Сергій Рудик.
Після того, як Сергій Рудик змінив депутатський костюм на камуфляж, чоловік брав участь у звільненні Балаклії на Харківщині. Згодом воював на Донеччині, поблизу Соледара й Бахмута.
– Коли ми з підрозділом прибули на Донеччину, спочатку я служив на Лиманському напрямку. Це був кінець літа 2022 року. Тоді Лиман вже був звільнений від рашистських загарбників. Місцеві радісно зустрічали ЗСУ. Інфраструктура була зруйнована, дороги й будинки розбиті, але це вже була наша територія. Узимку ми передислокувалися на Бахмутський напрямок, – згадує Сергій Рудик.
Молодий чоловік із протезом, а воює
Тепер уже підполковник Сергій Рудик розповідає, що на війні цілковито переоцінив ставлення до здоров’я.
– Згадую історію, як у січні ми заїхали в Бахмут. У моєму підпорядкуванні був відважний чоловік. Він є ветераном АТО. Я помітив, що у нього немає ноги, а замість кінцівки – протез, та, попри це, молодий чоловік воює. Мене це дуже здивувало, бо зараз багато чоловіків ухиляються від служби: підробляють висновки ВЛК, намагаються незаконно виїхати з країни. А тут чоловік без ноги – і на фронті. У моєму підрозділі служать переважно чоловіки, яким за 50 років, і всі вони під час медкомісії боялися того, що їх не допустять до служби. Мене вражає такий патріотизм, – каже офіцер.
За два роки служби військовослужбовець двічі був у відпустці.
– Друга моя відпустка припала цього року саме на День міста в Чернівцях. Прогулявся і дійшов висновку, що для когось війна є, а для когось її немає… Хіба так важливо саме у цей час перекладати бруківку біля університету, коли у місті є проблеми з водою?! Пройшовся вулицею Кобилянської. Побачив дуже багато чоловіків призовного віку, які розважаються тоді, коли їхні однолітки воюють. На мою думку, зараз над усе важливо допомагати армії, адже дуже потрібні безпілотники, тепловізори, антидронові рушниці. Це обладнання зберігає людський ресурс наших збройних сил, – підсумував офіцер.
Наразі Сергій Рудик є депутатом Верховної Ради України і водночас служить в оперативному командуванні "Схід".
Сергій Рудик народився в Чернівцях, пішов тут до першого класу. Потім разом зі своїми батьками він переїхав до Вижниці. Після школи закінчив історичний факультет ЧНУ. З війни на Сергія чекає його мати та сім’я.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
