Українські віконники цьогоріч матимуть справу зі значним дефіцитом скла. Це пояснюється тим, що значну частку сировини везуть з Білорусі й Туреччини.

Про це повідомляє Forbes Україна.



Зазначається, що сьогодні українські віконники працюють на 60-70% своїх потужностей, адже ринок зіткнувся із браком робочих рук та слабким попитом. Водночас будівельний ринок відновлюється поступово, і поки великих потреб у склі нема. За даними Державної служби статистики, у 2022 році будівельні підприємства України скоротили обсяг виконаних робіт на 56% порівняно з 2021 роком – до 113,83 млрд грн.

Також галузь готується до дефіциту основної сировини – скла. Річ у тім, що для склопакетів потрібне якісне термополіроване скло, яке виготовляють методом лиття у ванні з розплавленим чавуном. Його в Україні випускав лише Лисичанський завод "Пролетарій", який у 2014 році потрапив під авіаудар, а у 2015 році – припинив роботу через великі борги за газ.

Відтак наразі усе скло для металопластикових вікон імпортується. До повномасштабного вторгнення ринок скла на рік був близько 28 млн кв.м, що становить 4 млрд грн. Понад 75% такого скла завозили з Росії та Білорусі. Попри скорочення ринку удвічі, ціни на скло зросли на 80%.

Крім того, змінилась структура країн-імпортерів. За перші сім місяців 2023 року в Україну імпортували близько 5,65 млн кв. м флоат-скла. Майже 68% – з Польщі, ще по 7% – з Туреччини та Чехії.

Але якщо зважати на походження скла (а не країну-імпортера), то мінімум третина сировини походить із Білорусі, каже Кесслер. За його даними, 56% загального обсягу займають компанії "Гомельскло" (Білорусь) та Şişecam (Туреччина).

При цьому заборони на імпорт продукції з Білорусі немає. Торік в Україну імпортували литого та прокатного скла на понад 759 тисяч доларів, свідчать дані Держмитниці. Білорусь забезпечила майже третину імпорту, ще 20% припадало на Польщу, а 15% – на Мексику. Цьогоріч Білорусь зникла із прямих імпортерів скла, натомість зросла частка Польщі.

Останнім часом завозити скло в Україну складніше через блокування морської логістики України. За два-три тижні очікується дефіцит скла на місяць чи півтора. Майже всю сировину Stekloplast купував у турецької Şişecam та завозив через дунайські порти. Останні тижні Росія обстрілює портову інфраструктуру Дунаю.

7 вересня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло Şişecam Group до переліку міжнародних спонсорів війни. І поки незрозуміло, як саме це рішення вплине на постачання скла в Україну. Але якщо турецьке та білоруське скло не постачатиметься, європейські постачальники не зможуть відразу компенсувати нам цю частину ринку, пояснює Кесслер.

Ефективним рішенням може стати власне виробництво скла. Для цього потрібні кварцовий пісок, сода, доломіт, вапняк та газ. Ці матеріали у нас є в достатній кількості.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram