Багато батьків вважають, що участь бабусь у вихованні онуків — наша традиція та показник сімейних цінностей, тому до їх відмови посидіти з дітьми ставляться з нерозумінням та звинувачують у егоїзмі.
Чи мають бабусі допомагати своїм дорослим дітям у їхньому батьківстві, інформує Ukr.Media.
Однак за відсутністю зобов'язань також стоять стосунки. А в ієрархії "доросла — дитина" за стосунки відповідають завжди ті, хто старший. Якщо бабуся бажає побудувати їх із онуками, то для цього потрібна її участь на всіх етапах їхнього дорослішання. І це не допомога власним дітям, а саме процес побудови окремих стосунків "бабуся — онук".
Бабуся може гуляти з дитиною, відвідувати театри або водити в дитячий садок — все це сприяє встановленню міцного зв'язку.
При цьому дорослим дітям, які народили онуків, спочатку необхідно усвідомлювати свою зону відповідальності: за розвиток, здоров'я, виховання, дорослішання дитини відповідають лише вони.
Даючи життя людині, апріорі необхідно розраховувати на власні сили та ресурси. Ніхто інший не повинен цього робити.
Якщо на канікулах дитини нема з ким залишити — це відповідальність батьків і не привід ображатися на бабусю, яка з якихось причин відмовляється допомагати.
Однак бабусі необхідно розуміти, що у якусь мить, коли вона сама потребуватиме допомоги, цілком можлива відмова і відсутність будь-якої комунікації з онуками. Це буде сигналом не вибудованого контакту як із власними дітьми, так і з онуками.
Приймайте допомогу та турботу бабусі з подякою, але пріоритет виховання залиште за собою
Первинна та пряма відповідальність виховання дітей лежить виключно на батьках. Давайте сюди ще залучимо бабусь, а якщо жива прабабуся, то нехай вона й займеться вихованням правнуків — вона ж найдосвідченіша…
Закон не зобов'язує бабусь та дідусів зустрічатися зі своїми онуками та допомагати їм. Виховання та утримання дітей — це цілком турбота батьків.
Але з доброї волі їхня допомога безцінна. Звичайно, якщо ви її потребуєте і самі попросили і обговорили межі взаємодії з дитиною.
Давайте будемо адекватними батьками і визнаємо, що допомога, мудрі поради та корисні й дбайливі дії від бабусі цілком прийнятні. Є одна деталь — процес виховання включає елементи авторитету і наставника. Майже кожна мати стикається з тим, що після вихідних у бабусі доводиться "перебудовувати" дітей наново та спрямовувати їх у русло правил внутрішньої системи своєї сім'ї.
Важливо розуміти, що є психологічна системна ієрархія. Дитина вбирає батьківський паттерн поведінки та чує вектор виховання своїх батьків.
Бабусі та дідусі наполягають на тому, що вони "життя прожили" та "їм видніше", а молоді намагаються відстояти свою точку зору та довести, що вони вже самі спроможні приймати важливі рішення. А коли каменем спотикання стають питання виховання онука чи онуки, конфлікт між поколіннями загострюється ще сильніше.
Приймайте допомогу та турботу бабусі з подякою, але пріоритет виховання залиште за собою.
Це нормально — займатися собою, своїми захопленнями, а не бути прив'язаною до маленького онука
По-перше, одразу хочеться сказати, що питання про зобов'язання у питанні виховання та внутрішньосімейних відносин не може стояти в принципі. Так як ніхто нікому нічого не винен: бабусі під час перебування батьками вже займалися вихованням власних дітей, тому відповідь на питання лежить у площині — хоче чи не хоче дана конкретна жінка присвячувати себе вихованню когось ще, навіть у тому випадку, якщо йдеться про її онуків. Відповідно все залежить від індивідуальних уподобань жінки, її поглядів на життя, виховання, а також стосунків усередині сім'ї.
Безумовно, можна виділити кілька аргументів "за":
Бабусі можуть мати (а можуть і не мати) великий досвід виховання дітей і можуть передати знання та навички своїм онукам. Зазвичай, у бабусь більше вільного часу, щоб приділяти увагу онукам та допомагати їм рости та розвиватися.
Бабуся, яка займається онуками, стає опорою для своїх дітей, допомагає їм збалансувати сімейне та професійне життя. Завдяки такій бабусі батьки можуть заощадити на дитячому садку чи няні.
Для онуків бабусі — джерело любові та підтримки. Вони сприяють розвитку емоційного зв'язку з поколінням старшого віку та вчать збереження сімейних цінностей та поваги до старших.
Докази "проти":
Як і будь-яка інша доросла людина, бабуся може мати свої власні заняття та інтереси, продовжувати працювати чи займатися своїми справами, що навряд чи дозволить їй приділяти достатньо часу онукам.
Люди зрілого віку можуть мати проблеми зі здоров'ям або якісь інші проблеми (наприклад, залежності, фінансові проблеми тощо), які можуть позначитися на здатності в принципі виховувати онуків.
Бабуся, швидше за все, має інші погляди на виховання дітей, що провокуватиме конфлікти і надалі призведе до непорозуміння всередині сім'ї.
Деякі бабусі, отримавши можливість виховувати онуків, починають займатися заодно "вихованням" батьків, втручаються у справи своїх дітей, намагаються контролювати, маніпулюють тощо, що призводить до тиску та зростання напруги у стосунках батьків.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
