П’ятнадцятирічний Максим Т. (прізвище хлопця на прохання батьків не зазначаємо, – авт.) вже понад рік разом із мамою живе у Чернівцях. Юнак переїхав зі сходу України в березні 2022 року. Зараз його місто під окупацією…
Про це йдеться в публікації "МБ".
Максим навчається у Чернівецькому ліцеї №5 "Оріяна". Хлопець заробляє, роздаючи рекламні листівки на вулицях, проте більш вагому роль у його житті все ж посідає волонтерство. Волонтерить хлопець у "Волонтерському штабі захисту України".
Роздає листівки, а зароблені кошти передає на армію
"Волонтерство – наша родинна справа. Зараз мій батько служить у лавах ЗСУ, а мама організовує заходи на підтримку армії. У рідному місті я часто збирав матеріали для плетіння сіток, майстрував окопні свічки для солдатів. Після приїзду до Чернівців мій вид діяльності не змінився, – розповідає школяр. – Я шукав різні спортивні заходи, фестивалі. Також натрапив на Центр культури і дозвілля ЧНУ, який часто організовує збір коштів на ЗСУ. Ще на початку весни мені вдалося знайти підробіток. Я роздаю рекламні листівки, допомагаю на місцевих складах".
Школяр зізнається, що знайти роботу в 15 років досить складно, а ще складніше поєднувати її зі шкільним графіком. Проте Максим всі зароблені гроші передає армії. Нещодавно він навіть придбав картину художниці на благодійному аукціоні за тисячу гривень.
"Мені дуже захотілося долучитися, щоб мої кошти також передали військовим", – каже Максим.
"З 2014 року не могли бути байдужими…"
Мати хлопчика Тетяна зізнається, що була вражена своїм сином.
"Коли він мені зателефонував, я зраділа з його пропозиції. Звісно, відразу підтримала. Єдине, що боялася, чи вистачить йому власних коштів, щоб придбати ту картину", – пригадує мати Максима.
У сім’ї хлопця намагаються підтримувати всі благодійні ідеї.
"Ми бачили, як наші воїни ще у 2014 році "голими" та "босоніж" йшли на фронт. Місцеві жителі привозили їм воду, купували речі, медикаменти, їжу… Тому ми ще відтоді не могли бути байдужими", – каже Тетяна.
Жінка у своєму місті організувала волонтерський хаб, де всі небайдужі допомагали, чим могли: хтось плів сітки, хтось створював окопні свічки. Після 24 лютого волонтери штабу були змушені покинути рідне місто, але волонтерську справу продовжувати вже в нових домівках.
"Жінки хоч і виїхали з рідного міста, але на відстані намагаються допомагати армії. Ми в Чернівцях нарізаємо тканину, а інші волонтерки у Миколаєві плетуть, поки чоловіки на фронті", – розповідає Тетяна.
"Ліцей, де навчається Максим, дуже патріотичний, там відбувається багато заходів, до Максима гарно ставляться, підтримують", – ділиться мати.
Мати зізнається, що Максим не відмінник у навчанні.
"Все, що він робить, підтримую… Тільки хвилююся, що він сильно втомлюється, прошу, щоб трохи менше брав на себе", – каже жінка.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
