Син Миколи Миговича вже майже десять місяців воює на Донеччині. Попри ще молодий вік, син пана Миколи вже є командиром взводу. Миколі-меншому першого січня виповниться 27 років. Хлопець закінчив Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича, факультет математики та інформатики.
Про це йдеться у публікації "МБ"
Батько ж не може сидіти склавши руки, коли його дитина воює. Тому Микола Ярославович разом із жителями села Бабин, що на Кельменеччині, придбали хлопцям на передову "джип".
Микола Мигович каже, що гроші на автомобіль приносило багато людей із села.
– Нашу націю насправді не здолати! Коли ми вирішили купити авто для наших солдатів, то почали долучатися всі охочі. Наприклад, наша сусідка, жінка похилого віку, яка погано ходить, і та принесла 30 гривень, бо більше нема… Хлопчик, якому десять років, разом зі своєю бабусею приніс тисячу гривень. Так спільними зусиллями зібрали 3,5 тисячі доларів. Віддали їх хлопцям, які займаються автомобілями і вже передали для ЗСУ 22 машини, – розповідає чоловік.
Хлопчик Віталій, який приніс на автівку тисячу гривень, розповідає, що гроші йому дали його бабусі та дідусі. Замість того, щоби купувати собі солодощі, маленький Віталій вирішив допомогти нашим захисникам.
– Я ходжу до другого класу, люблю математику та читання. Гроші мені дали бабці та дідусі. Я захотів допомогти військовим. Я дуже чекаю нашої перемоги. Найперше, що я зроблю, коли ми переможемо, – обійму свого тата, який також на війні, зустрінуся з нашими захисниками й потисну їм руки, – розповідає Віталій.
Микола Мигович каже: якби не односельчани, то йому б не вдалося зібрати таку велику суму.
– Хочу подякувати всім, хто долучився! А особливо нашим хлопцям, які постійно волонтерять та відправляють автомобілі на передову. Адже 22 автівки – це дуже багато. Зараз вони поїхали на Донеччину для того, щоби передати наше авто в підрозділ. Нашу націю не здолати! – підсумовує пан Микола.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
