Були без хліба, води та світла: художниця з Харківщини розповіла про життя у підвалі

Тетяна Даниленко розвивала українську культуру на Харківщині, але війна змусила покинути рідний край після двох місяців у підвалі та переїхати до Чернівців.



Пані Тетяна закінчила Харківське державне художнє училище, театрально-декламаційний факультет. Працювала художником-декоратором художніх мультфільмів та художником-мультиплікатором мальованих мультфільмів на Скадовській кіностудії, художником-бутафором на харківському телебаченні, а також викладачкою художніх мистецтв. Також пані Тетяна є ілюстраторкою двох художніх книг.

Художниця розповідає, що часто доводилося жити навіть без води та хліба. Гуманітарку ж чекали… з неба, адже її неможливо було роздобути іншими способами, а тільки гелікоптером.

"61 день ти сам. Без хліба, без води, без світла. Коли вже всі по підвалах поховались, я давала собі обіцянку, що буду ходити дивитись, чи ліки не привезли, чи хтось з гелікоптера щось скине. Ні, нікого і нічого не було, а врятували нас наші харківські партизани, – згадує Т. Даниленко. – Хлопці розвідали цю дорогу і стали вивозити людей. Тільки потім, коли мене вилікували, відгодували, я зрозуміла, що я вижила, я буду малювати".

"До мене ще досі не доходить, як це: у 21 столітті тебе бомблять, по тобі стріляють! У мене вже ні агресії, ні сил, ні нервів не вистачає на них, а вони все бомблять та бомблять. Вони потрапляють у цивільні об’єкти, культурні, як-от, будинок Марії Примаченко чи будинок Григорія Сковороди. І ви не уявляєте, як стає легше, коли з тобою щоранку вітаються і промовляють: "Усе буде добре, панночко". І от я намагалась кожну живу іскорку передати у своїх витворах", – каже Т. Даниленко.

Раніше пані Тетяна у Чернівцях представила 61 листівку про кожен день сидіння у підвалі.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram