«Дивишся на них – і стає тепло на душі»: боєць із Чернівців рятує на фронті покинутих тварин

Усі фото - з фб-сторінки Олександра Буліча

Музикант Олександр Буліч (Саша Буль) – військовослужбовець ЗСУ, який пішов на фронт із перших днів війни. Попри всю складність та суворість військового життя він не втратив чуйності і співчуття до братів менших – котиків та собачок.

Про це йдеться у публікації "МБ" від 10 листопада, пише molbuk.ua



"Пес Патрон став нашим дружбаном"

Вони постійно прибиваються до Сашка та його побратимів, покинуті попередніми господарями, що в поспіху втікали від російських військ. Голодні, охлялі (часом настільки, що можна запросто всі ребра полічити), хворі, сумні, перелякані – такими вони приходять до військових. І тут отримують допомогу – їжу, ліки (ті, які можливо роздобути), а ще – ласку і любов.

Тваринки стають справжніми друзями наших бійців, живуть із ними у наметах і навіть зігрівають своїм теплом, згорнувшись калачиком у ногах або на грудях.



Багато з них отримують клички. До прикладу, одного з собак, що прибився до підрозділу, де служить Сашко, звуть Патрон.

"Почалося все з того, що до нас у зоні активних бойових дій прибився пес, – розповідає Олександр, із яким "МБ" вдалося зв’язатися телефоном. – Він сам до нас прийшов уночі, коли тривали сильні обстріли. Був дуже переляканий. З часом прижився. Ми переїжджали з місця на місце і всюди його з собою тягали. Він став нашим "братаном". Назвали його Патроном. Але це було ще до появи того "зіркового" Патрона рятувальників. Просто в нього на ошийнику висіла прикраса у формі патрончика, тож, відповідно, так його й нарекли".

Потім було ще багато тварин, і всіх наші військовослужбовці прихистили, всім допомогли. Декого навіть прилаштували в добрі руки.

"Нам їх дуже шкода, адже це покинуті напризволяще тварини. Їм ніде поїсти, зігрітися. Вони приходять до нас у вкрай занедбаному стані. Усіх приймаємо, лікуємо, годуємо, ділимося всім, чим маємо. Не можна сказати, що останню їжу віддаємо, тому що нас непогано забезпечують харчами. Та буває, йдеш собі, жуєш сосиску, а тут на тебе набігла зграя братів менших, і все! Була в тебе сосиска – вже нема", – жартує співрозмовник. – Якщо вдається, відправляємо на мирну землю. Ось одного кота прилаштували, він уже чотири місяці мешкає в люблячій сім’ї, має чудову господиню".



"Залишили собаку на ланцюгу й поїхали"

У підрозділі Сашка Буліча зараз живуть близько 20 котиків та песиків. Деякі собаки неабияк допомагають у службі, каже захисник.

"Вони чують прильоти раніше за людей, тож за їхньою реакцією можна зрозуміти, що варто триматися ближче до землі. Є песики, які несуть варту з військовослужбовцями, ходять у патрулі й виявляють небажаних гостей".

А ще вони підтримують бійців морально.

"Спілкування і спостереження за тваринами дуже врівноважує внутрішній світ, допомагає позбутися стресу, повертає трохи до нормальності. Дивишся, як ці кошенята і цуценята граються – і добре стає на душі", – зізнається чоловік.



Сашко завжди любив тварин і допомагав їм. Свого часу вони з дружиною прихистили з вулиці собаку Юту, який став справжнім членом їхньої родини.



Тому для чоловіка дико те, що хтось зміг покинути домашнього улюбленця і поїхати геть.

"Такі речі не виправдовуються жодними обставинами. Якщо ти примудрився взяти валізу зі шматтям і, скажімо, телевізор, а тварину свою залишив, то яке тобі може бути виправдання? Трапляються навіть випадки, коли собаку на ланцюгу залишили й поїхали. Я особисто цього не бачив, але колеги розповідали, що якось зняли собаку з ланцюга. Дуже сподіваюся, що у його господарів склалися якісь дуже екстремальні умови, через які їм довелося покидати домівку. Інакше важко повірити в те, що хтось міг свідомо таке вчинити", – зауважує Олександр.

Сашко Буліч просить допомогти йому прилаштувати в добрі руки цуценя і гарного дорослого собаку, яких він прихистив на фронті. Ті, хто має бажання забрати тваринок, можуть написати військовослужбовцеві в соцмережах.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |