Чернівчанка Лідія Анциперова у 2019 році захворіла на рак молочної залози. Попри це, не здалася, а продовжила жити повноцінним життям.
Чернівчанка твердо запевняє: "Рак – це не вирок".
Переживши його, почала допомагати жінкам зі схожим діагнозом. Лідія Анциперова розповідає, що вперше прийшла до онколога у 2018 році. Тоді пані Лідію запевнили, що все добре, і призначили лікування таблетками, йдеться у публікації МБ.
– З 2018 я жила із сумнівом, адже досвідчений лікар фактично проігнорував висновок мамографії, в якому чітко було зазначено "ознаки злоякісних утворень". Він зміг мене переконати, що все добре, і призначив пити пігулки.
– У 2019 році я, за рекомендацією цього ж лікаря, обстежила молочні залози, отримала позитивний результат, але самостійно вирішила пройти обстеження на мамографі. Замість заспокоєння, я отримала діагноз – пухлина, з ним і прийшла до того ж лікаря, – каже пані Лідія.
"Не хотіла, щоб мене шкодували"
Після того, як пані Лідія дізналася про хворобу, зізнається, що її охопив страх. "Але я була впевнена: якщо буду спокійно долати цю проблему, то і всі навколо не будуть дивитися на мене збентежено", – розповідає пані Лідія. – Того дня я вирішила йти гуляти містом. Згадую, зайшла в маленьку крамничку, купила помаранчеву спідницю, футболку з яскравою пташкою і дивний помаранчевий капелюшок. Тоді ж потрапила на презентацію нового кліпу буковинки Юлії Косівчук. Цей день став яскравим і додав мені впевненості, віри, оптимізму. Кожен розуміє, що під час активного лікування людина переносить іноді нестерпний фізичний біль, який не можуть вгамувати жодні знеболювальні препарати.
Психологічний біль, точніше, перший із них, – це втрата волосся. Свої емоції я передавала у віршах. Один з них – "Волосся". Опублікувала його у соціальній мережі, так підтримала психологічно себе і багатьох інших жінок, які переживали ті ж часи, що і я, – каже.
"Все буде добре, приїжджайте"
Лікувалася Лідія за сотні кілометрів від Буковини – у Краматорську.
– За короткий час вдалося знайти хорошого спеціаліста. "Все буде добре, приїжджайте", – сказав він мені тоді телефоном. Це були дуже важливі слова, – ділиться чернівчанка. – Тоді в Чернівцях під моїм керівництвом впроваджувався інклюзивний проєкт "Світ очима дітей", учасниками якого були хворі дітки. І я, між хімієтерапіями, операціями, продовжувала працювати. Навіть не розумію, як так мені вдавалося.
Кажуть, що і перуку ніхто не помічав… Це були найкращі для мене ліки – щасливі очі дітей та їхніх батьків, – захоплено додає Л. Анциперова.
У 2020 році Лідія Анциперова очолила представництво організації "Разом проти раку" на Буковині.
– У 2020 році я познайомилась з Ларисою Лопатою – головою громадської організації жінок з онкологічними захворюваннями "Разом проти раку. Мені запропонували очолити представництво в області. Ми беремо участь у телепрограмах, проводимо волонтерську роботу, консультативну, психологічно підтримуємо жінок, які почули про свій діагноз, – каже Лідія.
Пані Лідія додає, що багато чого пройшла за час лікування. Тому з власного досвіду може порадити жінкам: "Будьте пильними, якщо сумніваєтеся, дізнайтеся, щонайменше думку ще одного лікаря й обов’язково пройдіть додаткові обстеження. Не бійтеся! Рак – виліковний. Ми живемо у 21 столітті! Налаштуйте себе на позитив, передавайте його своїм близьким, бо вони також страждають, більше усміхайтеся, радійте, працюйте, спілкуйтеся! Головними моїми ліками, моєю підтримкою були і є моя родина, мої маленькі онуки. Саме вони дали мені ще більшу віру в перемогу, в повне зцілення, вони – сенс мого життя, адже я їм потрібна".
