Заступник глави Міністерства закордонних справ Росії Андрій Руденко заявив, що плани Євросоюзу поставити Молдові безпілотники "викликають у Росії запитання про справжні цілі таких дій" на загострення відносин Брюсселя та Москви.
Про це російський дипломат заявив у інтерв'ю "РИА Новости".
Руденко зазначив, що Росія неодноразово "виражала занепокоєння у зв'язку з активним залученням Молдови до тісної співпраці з євроатлантичними структурами у військовій та військово-технічній сферах".
"Виділення по лінії ЄС практично рівного річному військовому – бюджету країни обсягу допомоги на покриття витрат, пов'язаних з наданням нелетальної військової техніки, у тому числі мобільних платформ і дронів, викликає серйозні питання щодо справжніх цілей такої політики, особливо на тлі відверто ворожої лінії Брюсселя щодо Росії", – пояснив заступник глави МЗС РФ.
Руденко визнав, що кожна країна має право забезпечувати власну безпеку, однак він переконаний, що нарощення військового потенціалу Молдови "навряд чи зміцнить країну, яка офіційно декларує свій нейтральний статус".
Зазначимо, що влада Молдови ще у червні заявила про плани посилити свої збройні сили більш сучасною зброєю. Уряд країни повідомив, що веде переговори про постачання летальної зброї з ЄС.
Як відомо, 31 серпня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров пообіцяв, що Кремль "захищатиме інтереси російськомовного населення" у Молдові. Лавров нагадав, що Молдова має Придністровський регіон, на території якого діє невизнана Придністровська Молдавська Республіка, а також автономне територіальне утворення Гагаузія, яке "також претендує на особливий статус".
Також міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва буде вважати нападом на РФ будь-які дії, в яких побачить загрозу для своїх "миротворців" у невизнаному Придністров’ї на території Молдови.
Зазначимо, що у липні "міністр закордонних справ" невизнаного Придністров’я Віталій Ігнатьєв заявив в інтерв'ю російському виданню, що Тирасполь має намір домагатися незалежності з подальшим приєднанням до Росії. Окуповане Придністров'я, як відомо, ще у 2006 році провело фейковий референдум про приєднання до Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на окупованій території відбулася низка провокацій, в яких режим звинуватив Україну. Користуючись ситуацією, Тирасполь збільшив кількість блок-постів, перешкоджаючи переміщенню населення та криміналізував звернення жителів окупованого Придністров'я до органів юстиції Молдови та міжнародних судових інстанцій.
Раніше президентка Молдови Мая Санду заявила, що країна звернеться за допомогою до Румунії, якщо конфлікт в Україні пошириться на її територію, а відносини з Російською Федерацією погіршаться.
Нагадаємо, протягом липня у Молдові прокотилася хвиля фейкових замінувань. Зловмисники повідомили про замінування урядових установ, лікарень та аеропорту. Усі погрози не підтвердилися. Віцепрем'єр-міністр з реінтеграції Республіки Молдова Олег Серебрян заявив, що фейкові мінування адмінбудівель у Молдові разом із заявами Тирасполя про наміри "приєднатися" до РФ викликають в Кишиневі занепокоєння.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
