Президент України Володимир Зеленський нещодавно нагородив орденом "За мужність" ІІІ ступеня старшого сержанта Миколу Нижника, з Лужан. Нагороду воїн отримав за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.
Попри те, що Микола зараз він несе службу в одному з найгарячіших місць протистояння з російськими окупантами, він телефоном коротко прокоментував своє нагородження.
"Ця нагорода, скоріш за все, стосується всього підрозділу. Я служу так само, як і мої побратими. За військовою спеціальністю – сапер. Не думаю, що зробив щось надзвичайне. Сьогодні кожен повинен самовіддано захищати свою Вітчизну. Служитимемо так само сумлінно аж до нашої безумовної Перемоги!", – сказав захисник.
Дружина Світлана розповіла, 24 лютого чоловік нервово палив та ходив подвір’ям. А 25-го вранці, нічого не сказавши їй і дітям, поїхав у Кіцмань. Не чекав дзвінків чи повісток – просто пішов воювати.
"Передзвонив, вже коли був у автобусі, що мав доправити солдатів на схід, бо коли вдосвіта збирався, то забув кілька важливих для фронту речей. Довелося наздоганяти автобус, щоб передати все необхідне", – пригадує Світлана.
Жінка каже, Микола не розповідав, що рушає на фронт, бо боявся – рідні будуть його відмовляти.
"Але я навіть не сумнівалася, що Микола піде у числі перших, адже воював вже у 2015-16 роках, і коли почали говорити про те, що росія може напасти, одразу ставав похмурим та стискав кулаки. Певна, що жодні вмовляння на нього би не подіяли", – розповідає Світлана.
Окрім дружини, вдома на Миколу Нижника чекають двоє синів. Вони ще школярі, займаються карате та частенько привозять призи та нагороди з різноманітних змагань. Це також загартовує характер, а батьківський приклад надихає на нові здобутки.
Найважче ж, каже Світлана, пережити ті дні, коли з Миколою немає зв’язку. Таке буває досить часто…
"Але коли телефонує, моїй радості немає меж! Та життя не зупинити – ростуть сини, тому весь час присвячую їм. Всією родиною чекаємо на тата з Перемогою! Хоча, навіть коли ми виженемо загарбників з нашої землі, я так чи інакше залишуся дружиною військовослужбовця: чоловік пов’язує своє майбутнє зі службою в українському війську, мріє здобути вищу освіту та стати офіцером", – упевнена дружина воїна.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |
