Людська пам’ять не згасає… Минають роковини смерті Володимира Прядка*

Лабіринтами людської пам’яті нескінченним потоком спливають спогади, події, дати минувшини. Та завжди серед них спалахують найяскравіші, найвразливіші.

День 27 липня 2021 року залишився у пам’яті рідних, близьких, друзів, та й багатьох буковинців непоправною втратою неординарної, шанованої не лише у нашому краї, а й далеко за його межами людини.

Цьогоріч 27 липня виповнюється річниця смерті колишнього ректора Буковинського державного фінансово-економічного університету, д.е.н., професора ВОЛОДИМИРА ВАСИЛЬОВИЧА ПРЯДКА.



Ще рік тому він разом з колегами і друзями окреслював життєво важливі плани, мріяв про застосування свого багатого досвіду, знань, бурхливої енергії в майбутньому, а нині цієї мудрої, мужньої людини більше немає. Та він залишив після себе багатий спадок своєї праці не лише для нашого міста, а й для всієї Буковини. Це була непересічна особистість, людина сильної волі, незламного характеру, потужного динамізму, жагучого прагнення до дії, до життя. Його прямота, наполегливість, одержима працездатність, вимогливість до себе та оточуючих у досягненні мети завжди приносили колективу успіх та перемогу.

Образно кажучи, для нього робота була покликанням серця, вона часто заміняла йому відпочинок, зустріч з друзями, родинний затишок. Він був не лише талановитим керівником, а й чудовим наставником, вихователем і мудрим порадником.



Понад чверть століття Володимир Васильович очолював один з найстаріших навчальних закладів в Україні. Одержавши під керівництво Чернівецький фінансовий технікум, вміло використовуючи вже набуті досягнення цього закладу, він створював, формував, вибудовував його майбутнє. Заклад під керівництвом В. В. Прядка пройшов нелегкий еволюційний шлях перетворення – від технікуму, коледжу, інституту до академії та університету. Це все було досягнуто у надто короткий термін, тоді як багатьом іншим вишам для цього знадобилися десятки років.
Володимир Васильович успішно працював на науковій ниві. Він – автор понад сотні наукових та науково-методичних праць, активний громадський діяч. Держава високо оцінила його вагомі здобутки. Він отримав звання "Заслужений працівник освіти України", кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня та багато інших гідних державних відзнак.

На жаль, людське життя не вічне. Володимир Васильович відійшов у інший світ, де інше буття, інша мудрість, інший вимір. Та постать талановитого лідера, науковця, нестандартної, чуйної Людини, надійного товариша і колеги Володимира Васильовича Прядка назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, колег, його численних колишніх студентів.