«Немає й дня, щоби десь не допомогти»: як чернівецьке товариство репресованих допомагає ЗСУ

Від початку війни Чернівецьке обласне товариство політв’язнів та репресованих усіма силами допомагає воїнам на передовій, адже вони відчули на собі, що таке "русскій мір".

Товариство долучається до плетіння маскувальних сіток, кікімор, приготування тушкованок, допомагає армії продуктами та коштами, пише molbuk.ua.



"У місті є 166 репресованих. Це репресовані, які відбували покарання. У нас ще є навіть декілька людей, які відбували покарання в радянських концтаборах. Проте, з огляду на їхній вік, стан здоров’я, вони не так часто можуть нас відвідувати, тому приходять їхні діти, внуки. Усі вони є членами нашої організації, яка загалом налічує майже 1000 осіб", – говорить керівниця товариства Галина БОЙКО.

Волонтерять з 24 лютого
"З перших днів війни ми долучилися до плетіння сіток у політехнічному коледжі. Потім був заклик від Української греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці, де ми й досі є постійними волонтерами. З нашої спілки там постійно допомагає репресована Марія Іванова, дружина Героя Небесної Сотні Тетяна Аксенина, дружина учасника бойових дій на сході України Надія Литвін", – розповідає членкиня товариства Олеся КЛЮЧЕВСЬКА.
Окрім цього, товариство долучилося до виготовлення марлевих тампонів для потреб військових медиків. Забезпечували одягом, продуктами, постіллю, гігієнічними засобами переселенців у Чернівцях.



"У нас є взірцеві приклади"
У товаристві є люди, які, попри свій вік, хочуть чимось допомогти. Анна Костельна, 80-річна чернівчанка, вдома шиє кікімори.
"Її донька приносить з Народного дому мішковину, а вона вдома її торочить", – каже Галина Бойко.

Допомагає ЗСУ й інша репресована чернівчанка Марія Іванова.
"Вона собі постановила, що щомісяця зі своєї невеликої пенсії буде щось жертвувати. Був збір шкарпеток та футболок для наших хлопців. Вона пішла на Калинку і купила. Потрібна було дітям у "Місті добра" їжа – купила курку. Ходить робити тушкованки, марлеві тампони, плете сітки. Немає й дня, щоб десь не допомогти. Ці люди відчувають біль України", – каже пані Олеся.



Відмовились від виплат задля підтримки ЗСУ
Щороку до Дня жертв політичних репресій кожному репресованому, політв’язню місцева влада у Вижницькому районі виплачувала кошти. Проте цього року з ініціативи Ольги Анич, керівниці Вижницького районного товариства репресованих, члени товариства відмовились від щорічних виплат і віддали їх на потреби армії. Це мотивувало інших людей до ще більших пожертвувань.
"Хто скільки міг (хтось – 500 гривень, хтось – 1000), але всі разом склалися – і вийшла значна сума", – зазначає Олеся Ключевська.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram