Що робити у разі ядерної атаки: види травмувань та перша допомога

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну загострило побоювання українських та світових політиків щодо ймовірності використання РФ ядерної зброї.

Цей сценарій вважають малоймовірним. Однак не варто забувати, що ми маємо справу з непередбачуваним противником, дії якого виходять за межі здорового глузду.

Рада Національної безпеки та оборони підготувала інструкцію для медиків та рятівників про те, як допомагати населенню у разі ядерної атаки.



Що таке ядерна зброя

Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії.

Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення.

Види ядерної зброї

Стратегічна ядерна зброя призначена для використання на віддалених від зони бойових дій територіях. Вона має високу вибухову потужність.

Тактичну ядерну зброю застосовують для нанесення ударів по обмежених за територією об’єктах, як у зоні бойових дій так і поза її межами. Наприклад, її дальність може бути кілька сотень кілометрів.

Вона має меншу дальність (наприклад, кілька сотен кілометрів) і не така потужна.

Як ядерна зброя впливає на людину

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями.

Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.

Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів.

А при застосуванні тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.

Фахівців в сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї біля 70% постраждалих отримають механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив.

Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров'я через радіацію.

50% людей, які будуть знаходитися у 2,5 км від місця вибуху, отримають комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією.

Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.

Найбільше людей загине протягом 2 днів внаслідок комбінованих травм.


Клінічні прояви ураження ядерною зброєю
Травматичні ураження

Варто пам’ятати, що безпосередніми наслідками вибуху, як стратегічної, так й тактичної ядерної зброї є пошкодження будівель, або інших споруд.

Ударна хвиля може спричинити закриті пошкодження внутрішніх органів без візуальних ознак.

Людина може травмуватися під уламками зруйнованих конструкцій. Також під час удару здіймається сильний вітер, тому можуть полетіти уламки сміття або навіть дерева.

Це може призвести до відкритих або закритих травм голови, тулуба, кінцівок та навіть внутрішніх органів.

Важкість травм, спричинених ударною хвилею, залежать від її потужності – показника надлишкового тиску.

Легкий ступінь:

легка контузія;
синяки.

Середній ступінь:

вивихи кінцівок;
контузії середньої важкості;
кровотеча з вух, носа тощо.

Важкий ступінь:

сильні контузії;
травми черепа та скелета;
розриви органів черевної порожнини.
Вкрай тяжкий ступінь:

спостерігається пошкодження органів, несумісне з життям.

Теплові ураження

Тяжкість термічних уражень залежить від потужності ядерного запалу, відстані від епіцентру удару та застосування засобів захисту.

Вплив теплового агенту ядерної зброї може тривати кілька секунд.

Також можуть виникнути опіки полум’ям через запалений одяг, навколишні предмети та будівлі.

Люди, які зазнали впливу радіації, можуть бути більш постраждати від термічних уражень.

Теплова енергія може пошкодити очі та викликати тимчасову або тривалішу сліпоту та опік сітківки.

Визначають наступні ступені пошкодження органів зору при впливі теплового агенту ядерної зброї:

тимчасове осліплення, яке може тривати декілька хвилин;
опік дна ока (при прямому погляді на вибух);
опіки роговиці та повік.
Залежно від інтенсивності та потужності впливу теплового ураження визначають різні ступені тяжкості ураження шкіри.

I ступінь

почервоніння та набряк шкіри.

II ступінь

почервоніння та набряк шкіри;
виникнення пухирів.

III ступінь

омертвіння всіх шарів шкіри та прилеглих тканин.
Радіаційні ураження

Визначають кілька видів ураження внаслідок впливу радіаційного фактору ядерної зброї:

1) зовнішнє опромінення від радіоактивних матеріалів, які:

переносяться в повітрі (пил, рідина або аерозолі);
осідають на поверхнях: на землі, шкірі чи одязі;
містяться в радіоактивній хмарі і опромінюють людей, які в неї занурені.

2) внутрішнє опромінення від радіонуклідів:

вдихання їх у радіоактивній хмарі;
потрапляння у їжу та воду;
потрапляння в організм через відкриті рани.

3) поєднання обох видів опромінення.

Клінічним проявом впливу радіаційного фактору при ураженні ядерною зброєю є гостра променева хвороба.

Вона розвивається внаслідок відносно рівномірного опромінення в дозі більше 1 Гр (100 рад) протягом короткого проміжку часу.

Клінічний перебіг гострої променевої хвороби умовно складається з 4 періодів:

легкий, що виникає при опроміненні у дозах 100-200 рад;
середньої тяжкості, якщо дози опромінення дорівнюють 200-400 рад;
тяжкий при дозах опромінення 400-600 рад;
вкрай тяжкий (понад 600 рад).

Симптоми зараження

Первинна променева реакція триває до 3 діб після зараження.

Прояви:

дратівливість;
загальна слабкість;
нудота;
блювання;
головний біль;
помірне підвищення температури тіла;
збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до 2-54 тижнів.

У постраждалого спостерігається покращення самопочуття. Але він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту зараження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути наявні такі симптоми:

головний біль;
безсоння;
нудота;
загальна слабкість;
шлунково-кишкові розлади із сильними болями у животі;
температура тіла до 38-40 ℃;
множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках;
кровотечі внутрішніх органів: легеневі, шлунково-кишкові, ниркові;
випадіння волосся на другому-третьому тижні ;
інфекційні ускладнення: ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис.

Як надати першу допомогу

Допомогу постраждалим необхідно надавати залежно від виду опромінення.

Перша допомога при ураженні ядерною зброєю має включати:

профілактичну та лікувальну деконтомінацію (усунення радіаційних чинників з поверхні тіла людини, продуктів, предметів тощо);
надання допомоги при травмах;
надання допомоги при опіках;
транспортування постраждалого до лікувального закладу або до медичних працівників.

Як безпечно провести деконтомінацію?

Почніть з обережного зняття одягу або попросіть постраждалого роздягтися самостійно, починаючи з голови до ніг. Зняття взуття та одягу може зменшити забруднення на 90%.

Помістіть все майно постраждалого в один ізольований контейнер, бажано мати сумку з етикеткою, де можна зазначити ім'я постраждалого, дату, час та місце збору майна, табличку із попередженням про радіацію. Необхідно зберігати сумки з майном у безпечному місці для подальшої судово-медичної експертизи та утилізації.

Виконайте радіаційне обстеження всього тіла. Позначте на шкірі постраждалого за допомогою водостійкого фломастера ділянки з високим рівнем забруднення, виявлені під час радіаційного обстеження.

Якщо це можливо, промийте тіло постраждалого теплою водою із додаванням нейтрального мила.

Деякі радіоактивні речовини можуть затримуватися в зовнішньому шарі шкіри і залишатися 12-15 днів, поки не відбудеться лущення.

При значному зовнішньому радіаційному забрудненні необхідно накрити зони ураження водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення на інші ділянки тіла.

Очищення ран

Якщо людина отримала будь-які поранення під час ядерного удару, є висока ймовірність того, що вона може зазнати радіаційного впливу.

Тому необхідно провести наступну процедуру:

накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками або шторами;
обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.
Бажано використати відповідний вимірювач радіації для оцінки та моніторингу медичного поводження з радіоактивними осколками з метою захисту медичної бригади.

Деконтомінація вух, носа та рота

Обережно протріть отвори (вуха, ніс, рот) зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Перед деконтамінацією зовнішнього слухового проходу переконайтеся в цілісності барабанної перетинки, далі необхідно промити прохід теплою водою або фізіологічним розчином.

Використовуйте вушний шприц для промивання зовнішнього слухового проходу, тільки якщо барабанна перетинка непошкоджена.

Обробка ротової порожнини та очей

Необхідно рекомендувати постраждалому декілька раз почистити зуби пастою і часто полоскати рот та горло 3% розчином перекису водню при ознаках забруднення глотки.

Обережно промийте очі великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся

Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем.

Не слід використовувати кондиціонери, оскільки вони можуть зв’язувати радіоактивний матеріал з білком волосся, що ускладнює декотамінацію.

Не треба голити волосся, що б уникнути створення порізів, потертостей, розривів шкіри.

Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла.

Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими, незабрудненими рушниками.

Транспортування постраждалих

Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого в два шари простирадла, при тому слід уникати гіпертермії пацієнта.

Також уникайте переохолодження в холодний день, особливо якщо одяг пацієнта був знятий.

Необхідно контролювати температуру тіла постраждалого.

Після транспортування потрібно провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання і утилізувати все забруднене.

Наведені рекомендації надаються виключно в інформаційних цілях.

Варто пам'ятати, що контактування з людиною, яка зазнала впливу радіації, може бути небезпечним.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram