Сім'я з Чернівців у своїй квартирі прихистила дев’ять переселенців із Києва.

Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua



Пані Галина жила вдвох із чоловіком, обоє пенсіонери, та війна все змінила. Вони прихистили сім’ю переселенців. Тепер у квартирі їх аж 11.

– Війна може постукати у двері до будь-кого. Прийняли до себе родичів, живемо спокійно. Вдалося втримати для себе одну кімнату, – жартома каже пані Галина і додає: черги в душ звичайно великі, але нічого. Готуємо на всіх. Їжу варимо в 10-літровій каструлі.

– Ми їхали сюди на кілька днів, сподівались, що скоро все закінчиться. Збирались під гул сирен, хапали все, що потрапляло під руку. Їхали без зупинок. Коли приїхали, були дуже здивовані, бо ще не встигли покласти речі, а нас вже кликали до столу. У нас є їжа, гаряча вода, дах над головою й іграшки для дитини. Ми дуже вдячні за те, що нас прийняли, і за все, що для нас роблять пані Галина та пан Анатолій, – каже пані Наталя.

Історія друга

Пан Іван переїхав до Чернівців з окупованих територій у 2014-му і знає, що таке війна. Хоч у нього четверо дітей, та вони з дружиною прихистили аж дві родини переселенців – 13 людей, з них четверо – діти.

– Я знаю, що таке кинути все і тікати з власного дому. І коли таке горе сталося в інших людей, не зміг залишитися осторонь, – каже чоловік.

– Ми виїхали з Києва в перші дні війни, було дуже страшно. Приїхали з майже порожніми сумками. Не знаю, що б ми робили, якби не ці люди.

Для нас можливість помити голову теплою водою і то благо. А тут нас годують, допомагають з речами. Ми дуже вдячні пану Івану і його родині, за те, що допомагають нам у такий важкий час, – каже пані Анна.

Історія третя

А от чернівчанка пані Анна віддала переселенцям свою квартиру.

– До мене приїхали родичі, 11 людей із Сум. Для мене стільки людей в одній квартирі це забагато, от я і переїхала до своєї доньки, а квартиру залишила їм, – каже жінка.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram