Найменш корисні професії: банкіри і рекламісти

Найменш корисні професії в Україні: банкіри, рекламісти та податкові консультанти. Такого висновку дійшов тижневик "Коментарі:", застосувавши до українських реалій підхід британського аналітичного центру New Economics Foundation, експерти якого в минулому році вивели економічне обґрунтування безкорисності для суспільства багатьох престижних професій і одночасно довели неабияку користь низькооплачуваних робіт.
Як відзначає видання, непрестижні та низькооплачувані професії приносять українському суспільству більше користі, ніж престижні і високооплачувані. За розрахунками "Коментарів:", виявилося, що минулого року няня дитсадка на кожну витрачену на неї державою гривню віддала економіці 9,5 грн., тоді як, приміром, топ-менеджери банків на одну зароблену гривню завдали українцям збитку на 38 грн.
Як пише видання, помічник вихователя (так називається посада няні згідно зі штатним розкладом) у середньому по Україні отримує близько 850 грн. Враховуючи, що, в середньому, одна помічниця вихователя доглядає 17 дітей, а роль няні в догляді за дитиною можна оцінити у 30%, то ефект від її роботи оцінюється в 8,1 тис. грн. Виходить, що з кожної витраченої державою на зарплату няньки гривні економіка отримує ефект у 9,5 грн. доходів.
За найскромнішими підрахунками, минулого року банкіри завдали економіці України збитків у розмірі половини річного ВВП, відзначають "Коментарі:". По-перше, на них лежить вина за коливання валютного курсу і девальвацію гривні на 60%. Для країни це означає, що гривневі доходи від експорту через коливання за рік скоротилися на 27%. Друге - це безпосередні витрати держави на рекапіталізацію банків. З обіцяних 44 млрд. грн. український бюджет фактично витратив на ці заходи 21 млрд. грн.
Попри те, зауважує видання, рівень окладів у банківському секторі продовжував зростати. Якщо середня заробітна плата голови правління українського банку 2008 року складала близько 75 тис. грн. на місяць, то тільки за три місяці 2009 року ця цифра зросла до 118 тис. грн. Оклад пересічного топ-менеджера за цей самий період зріс із 22,7 тис. до 43 тис. грн. І це без урахування бонусів. Витрати на їх утримання за рік склали близько 13 млрд. грн. Виходить, що на одну зароблену гривню банкір-керівник завдав українцям збитку на 38 грн., пишуть "Коментарі:".
До рейтингу безкорисних професій за версією тижневика також потрапили топ-менеджери рекламних компаній, які на кожну зароблену гривню принесли збиток суспільству в 12,6 грн., та податкові консультатнти (10 грн. збитків на зароблену гривню), а до суспільнокорисних – санітарки (4,2 заощаджені гривні на одну вкладену державою).