Сьогодні більшість сімей вчаться бути рівноправними, бо рівноправ’я було багато років забрано.
Таку думку висловив психотерапевт Володимир Станчишин в інтерв'ю "Громадському радіо".
"Кожна пара має свої особливості - безумовно. Також багато пар мають схожі проблеми. Це полягає в тому, що те, як ми себе поводимо, не завжди означає те, як ми відчуваємо. Налагодити комунікацію — дуже часто є завданням психотерапевта. Інколи ми повинні ухвалити рішення про те, що ми не можемо бути разом. І це також рішення для нас, також звільнення", - наголосив Станчишин.
За словами експерта, коли пара починає жити разом, трапляється перша криза.
"По своїй хаті "ходить якась чувіха, або чувак", і вони розставляють тарілки по-своєму, і книжки ставлять не "там, де вони були до цього". Народження дитини - буде великою кризою. Один з партнерів лишається вдома, а інший — ходить на роботу. З’являється більше тривоги у партнера, який ходить на роботу, і більше втоми та екзистенційної кризи в партнера, який вдома", - говорить Станчишин.
За його словами, для того, щоб відбувалися стосунки, потрібно щонайменше двоє людей, які визначають, що "я хочу мати з тобою стосунки".
"Якщо цього немає, то навіть, коли ви приходите в терапію, і кажете: "Я не хочу мати стосунку з цією людиною", то я кажу: "Окей. Не можна змусити когось хотіти мати стосунок"", - говорить спеціаліст.
Сьогодні ми часто не дозволяємо собі вразливості. Одразу починаємо себе ненавидіти за те, що ми слабаки.
"Ми маємо ще багато наслідків тої тоталітарної системи, яка не давала шансу нам бути вразливими. Але для мене ключ до стосунків — це вразливість. Я хочу бути з дружиною вразливим. Тоді я знаю, що я в безпеці. Вразливість — це окей. Бути вразливим — добре. Більшість сімей вчаться бути рівноправними. Бо рівноправ’я було багато років забрано. Я думаю, після цього ми будемо вчитися бути вразливими. Вразливість дає силу відчуттям безпеки", - зазначив Володимир Станчишин.
За його словами, у стосунках, де є конкуренція, де є доведення, один з партнерів — нещасний.
"Перша умова безпечних стосунків — безумовна любов. Я люблю тебе, тому що ти є. Це не означає, що ти можеш робити, що завгодно (мене бити, гасити цигарку об мою подушку), це нічого цього не означає. Це означає, що я люблю тебе, тому що ти є. Зі своїми слабкостями, сильними сторонами. Я вболіваю за твої сильні сторони. Мені сумно, коли слабкі сторони беруть гору над тобою. Але це ніяк не впливає на мою любов. Я не буду тебе знецінювати, не буду тобі казати: "Тільки тоді, коли…"" - наголосив Володимир Станчишин.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
