На вокзалі Харкова стояв вечірній потяг, що прямував до Одеси. Вже перед самим відправленням у вагон залетів молодий симпатичний хлопець і побіг у своє купе. Там він побачив, що його сусідом виявився старенький єврей, який застеляв ліжко, готуючись до сну. Юнак звернувся до нього:
- Вибачте, будь ласка, А чи не підкажете ви мені, котра година?
Старий подивився на нього, нічого не відповів і ліг спати. Хлопець здивовано знизав плечима і наслідував його прикладу. На ранок їх розбудила провідниця:
- Шановні пасажири! Поїзд під'їжджає до Одеси! Здавайте білизну.
Старий єврей піднявся і звернувся до хлопця:
- Хлопче, ви у мене запитували про час? Таки я вам відповім. Вже сьома ранку.
- Дякую. Дозвольте дізнатися, а чому ви не дали відповідь на моє вчорашнє питання?
- Хм... розумієте, таки якщо я сказав би вам, скільки часу, то ми б з вами продовжили бесіду. Потім би виявилося, що в Одесі вам нема в кого зупинитися. Ви б обов'язково попросилися до мене на пару ночей, а у мене вдома живе донечка Сарочка приблизно вашого віку. Ви б в неї неодмінно закохалися — вона ж у мене така красуня і розумниця! — і вирішили б одружитися з нею…
- А що такого в тому, що я одружився з вашою Сарочкою?
- Ой, вей, хлопче, а на кой мені зять, який таки навіть не має годинника?
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
