Рейтинг шкіл Чернівців: чому гімназії та ліцеї знову серед кращих

Інформаційний ресурс "Освіта.ua" склав рейтинг шкіл Чернівців, що посіли найвищі місця у рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2021 року.

Рейтинг укладали на підставі середнього значення балів ЗНО, отриманих учасниками тестування з усіх предметів та з урахуванням загальної кількості складених тестів випускниками кожної школи, йдеться у публікації "Молодого буковинця за 2-8 вересня, пише molbuk.ua



На першому місці – Чернівецький ліцей №1 математичного та економічного профілів (рейтинговий бал – 146). Тут найбільше цьогорічних 200-бальників – аж троє. Особливо вражає випускниця ліцею Яна Головацька, яка отримала 200 балів із української мови, 199 – із англійської, 198 – із фізики та 196 – із математики.



По 200 балів із математики також отримали випускники цього ліцею Таїсія Постернак та Ігор Боклач.



На другому місці у рейтингу – Чернівецька гімназія №4 (рейтинговий бал 141,6). Її вихованці Роман Пацурківський та Ніколь Криворучко показали найкращий результат з англійської мови.



На третьому місці – гімназія №7, далі гімназії №2, №1, школа №2, гімназія №5, ліцей медичного профілю №3, гімназія №3. Топ-десятку замикає школа №22.

Найнижчі рейтинги здебільшого у шкіл з мікрорайонів міста.

Це, зокрема, школа №39, що у Садгорі (57 місце у рейтингу, рейтинговий бал – 70,6), школа №16 на Калічанці (51 місце, рейтинговий бал – 85,2), школа №8 (47 місце, рейтинговий бал – 88,3).

Тенденція така окреслилася вже давно. До прикладу, минулоріч в аналогічному рейтингу на першому місці знову був ліцей №1, а на другому – гімназія №4. Трійку лідерів замикала гімназія №5.

Ці ж два заклади – ліцей №1 та гімназія №4 – вже багато років потрапляють також до рейтингу TOП-200 шкіл України, складеного "Освіта.ua" за результатами ЗНО. Цього року ліцей №1 посів 89 місце, а гімназія №4 – 188.

"ЗНО стимулює "зубарити"

У чому таємниця успішності цих закладів?

Пауль Пшенічка — учитель фізики та астрономії ліцею №1. Він випустив не одне покоління майбутніх науковців, які зараз розвивають науку у світі.



На його думку, своїм успіхом ліцей зобов’язаний насамперед сильному викладацькому складу.

"Наш ліцей був заснований 30 років тому. З самого початку він був кращим. Бо туди зібрали дуже сильних учнів та вчителів, – зазначає Пауль Францович. – І так воно й досі тримається. Також має велику вагу те, що у нас є фізико-математичне відділення. Зверніть увагу, що іспити з української мови та літератури найкраще складають учні саме фізико-математичних шкіл. І це не дивно. Фізика дуже сильно розвиває мислення. На жаль, більшість людей зараз просто не вміють думати. Якщо фізику як науку занедбають – не буде нічого і з математики, і з інших предметів".

Утім, не все так однозначно з цим рейтингом, переконаний вчитель.

"Оцінювати школу і учнів лише за результатами ЗНО – це дурня. Адже високі бали на ЗНО – це часто заслуга репетитора. Якщо в учня слабкий вчитель, а сильний репетитор, то такий учень також може написати на 200 балів. Але не тому, що школа чи клас хороші, а тому, що з ним займалися. Те, що учень не вивчив за 11 років, репетитор із ним проходить за рік-два. Це також абсурд. Щось не так у нашій освіті. А збільшість дітей взагалі не можуть освоїти програму. Просто не вчаться, "забили" і все. Ви ж знаєте, як із математики цього року написали ЗНО? Це сором! Там були такі прості завдання, що і людина з вулиці могла скласти. А якщо ж учень не знає таких простих речей, як-от, чим радіус відрізняється від діаметра, то він просто прогаяв увесь час: і в початковій, і в середній, і в старшій ланці школи. Відсиджувався, заважав проводити уроки…

Має бути так: закінчив 4 клас – треба знати ту математику хоча би на найнижчому рівні. А то пішли до старшої школи і не засвоїли вивченого. А далі ми будуємо хату на піску. Тому батьки записують дитину до репетитора вже з 9-го класу, бо відчувають, що у неї слабкі знання. Окрім того, дуже часто у школах безлад: діти хуліганять, вчитися не хочуть, у класах гамір.І діти, які можуть та хочуть навчатися, у тому гаморі сидять і нічого не чують, що пояснює вчитель",– каже Пауль Пшенічка.

Він вказує на ще одну річ:

"У нас цього року троє 200-бальників. От вони нам і дали рейтинг. А те, що на цих трьох може приходитися 300 таких, що взагалі нічого не знають, то нікого не цікавить. І взагалі, так цікаво виходить. 200-бальників нагороджують, хвалять. А наша учениця, Яна Головацька, яка отримала таку приголомшливу кількість балів із різних предметів на ЗНО, неодноразово здобувала також призові місця на міжнародних олімпіадах та конкурсах. І у нас виходить таке "чудо", що 200 балів – це більш престижно, ніж міжнародні нагороди. Це неправильно, воно не стимулює дітей до високих результатів, а привчає "зубарити". Також для тестів треба мати міцну психіку. Бо дитина може зробити просто механічну помилку – і вже отримає не 200, а 198 балів. Причому ця дитина може бути переможцем міжнародних олімпіад. Але вона занадто розумна для ЗНО, у задачах бачить щось "круте". Або ж помиляється через неуважність".

Пауль Францович зізнається, що у відчаї від загального рівня освіти в Україні, а особливо – у Чернівцях.

"За даними багатьох досліджень, Чернівці за освітою вже тривалий час займають останнє місце в Україні. Нас не те, що зі Львовом, нас з Івано-Франківськом чи Коломиєю не можна порівнювати. Ще якось вдається триматися за рахунок французької мови, якої в багатьох інших містах не викладають.Також англійська у нас на непоганому рівні, хоча й в інших регіонах учні також сильні. А от математика не можна сказати, що якась дуже "крута". Та вже й фізики немає. Держава на фізику "забила". Той предмет, із якого немає ДПА та ЗНО, діти припиняють вчити. Отже, справи кепські.

А ця дистанційка! Добра половина дітей, якщо не більше, взагалі нічого не робила! Це жах! Діти рік відучилися – нічого не знають…", – зітхає Пауль Пшенічка.

"Дітям зараз не цікаво вчитися"

Директор гімназії №4 Іван Солтисік зазначає: велику вагу має те, що англійську у закладі поглиблено вивчають ще з першого класу.

"Велика кількість годин англійської на тиждень, поглиблене вивчення з 1-го класу, поділ класу на 3 групи, потужні вчителі, – усе це дає свої результати, – переконаний Іван Богданович. – Так само і з української мови: починаючи з 10-го класу, ми додаємо по одній годині для підсилення знань. Та й вчителі вже мають досвід, знають, як готувати дітей до ЗНО, розбирають із учнями тестові завдання-зразки. З математики, щоправда, не такі вагомі досягнення. Наступного року планується, що тест із ЗНО мають обов’язково здавати всі, тоді ситуація може бути складна. Бо якщо цього року по Україні 32 відсотки вступників не здали ЗНО з математики, то коли всі діти будуть його здавати, цей відсоток може ще зрости…"

Попри старанне навчання у школі, Іван Солтисік все ж таки радить додатково займатися – самим або з репетиторами.

"Займатися з репетиторами треба однозначно. Бо раніше як було: тягнув білет, траплялося 2 теоретичних, 2 практичних завдання. І могло бути те, що знаєш і можеш здати. Це був наче і весь матеріал, але водночас відповідаєш лише на 2 конкретних питання. А у тестах ЗНО з кожного розділу математики є завдання. Немає жодних пропущених теми, розділу. І щоби це все написати, треба бути дуже зосередженим, вміти перемкнутися з однієї теми на іншу. А якщо дитині погано вранці… Це в цілому дуже складно. Тут є фактори начебто і побічні, але вони також впливають на результат", – вважає директор.

Чому такий низький рейтинговий бал у їхньому закладі, пояснює директор школи №39 Андрій Димашок.

"На результат впливає підбір учнів. Зазвичай до гімназій та ліцеїв відбирають кращих учнів. А в інших школах часто залишаються ті, хто нікуди не хоче далі вступати. Якби ЗНО складали тільки ті учні, які вступають до вишів, результат був би зовсім іншим. Бо є такі діти, які би працювали вже й від 7-го класу і нічого не вчили. І таких, на жаль, більшість.

Не завжди знання дитини залежать від вчителя. Бо, до прикладу, якщо вчитель пояснює однаково тему для всього класу, але один учень складає ЗНО на 190 балів, а інший і на 100 не може написати, то хіба тут вчитель лише винен? Просто хто щось хоче засвоїти, той вивчить. А хто нічого не хоче знати – тому нічого не допоможе. На жаль, якщо віддачі від вчителів стало більше, то від учнів, навпаки, поменшало. Дітям не цікаво вчитися. Їм цікаво заробляти гроші",– каже Андрій Димашок.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram