«Нема тут золота і срібла, але все цінне»: на Буковині досліджують величезне поселення часів розпаду Римської імперії - фото

В області археологи досліджують одне з найбільших поселень доби пізньої античності. Це III–середина V століття нашої ери, період розпаду Римської імперії.

Про це йдеться у публікації "Молодого буковинця" від 26 серпня – 1 вересня, пише molbuk.ua



Територія сучасної України, зокрема й Буковини піддалася впливу Риму.

Площа – майже 60 гектарів

Артефакти цього часу знайшли археологи поблизу села Бузовиця, що у Дністровському районі. Тут протягом літа проводили дослідження одного з найбільших поселень доби пізньої античності на території України. Археологи вважають, що його площа може сягати 60 гектарів.

Як розповів керівник дослідницької групи, фахівець Інституту археології Національної академії наук України Олег Петраускас, середній розмір поселення того часу вдесятеро менший і становить 6-10 гектарів.

Територія біля Дністра багата на знахідки: ще у 50-х роках у сусідньому селі Комарів дослідники знайшли залишки склоробної майстерні ІІІ-IV століття.

"Комарів – це виробничий осередок. За логікою, мав би існувати якийсь адміністративний центр, який би всім цим керував і водночас споживав", – зауважив археолог.

Фахівці припускають, що територія знайденого поселення і є таким собі тогочасним адмінцентром. Швидше за все, тут проходив торговельний маршрут за римських часів.

Навколо в Україні немає таких поселень. Найближчими є античні міста за 300-400 кілометрів звідси, зазначають археологи.

Тут немає золотих чи срібних прикрас, предметів, за якими звикли полювати "чорні археологи", натомість є чимало елементів декору, зброї, ремісничих знарядь, побутових предметів.

"Ми знаходимо тут дуже корисні речі, до прикладу, фібули. Це такі застібки, якими прищеплювали покривала, чи плаття. Час їх створення можна визначити з точністю до 25 років. Ми знаємо, що ці речі використовували у 375-400 році нашої ери", – сказав О. Петраускас.

Жителями поселення були й переселенці з Риму. На це вказують рештки будівельної кераміки, яку місцеві варвари не вміли виготовляти, а технологію знали й ревно берегли саме римляни.

Тепер важливо зберегти місця унікальних археологічних знахідок від розкопувань. Окрім шукачів старовинних "скарбів", гальмують процес досліджень і місцеві фермери, які щороку розорюють поля.

"Ми розуміємо, що люди будуть тут ходити з металошукачами, але хоча би з бульдозерами не заїжджали. Тому просимо поліцію, проїжджаючи повз цю територію, дивитися, чи, бува, ніхто тут не копає", – розповів археолог.

Знайдене днями передали на зберігання до Чернівецького краєзнавчого музею.

Усі знахідки залишаться у нас

Переданих фрагментів близько 300, розповіла завідувачка відділу археології, історії середніх віків та нового часу краєзнавчого музею Оксана Драгомирецька.

"Наразі ми завершуємо прийом знахідок, працюємо над документами, – зазначила працівниця музею. –Пізніше зможемо більш детально розповісти про отримані артефакти. Серед тих, що опрацювали, – понад півсотні фрагментів плінфи. Це широка та пласка обпечена плитоподібна цегла, яка використовувалася при будівництві у древньому Римі та Візантії. Можливо, саме цю цеглу виготовляли і на Буковині, але за технологіями, які були поширені на території Римської імперії. Також є вироби з бронзи, керамічні фрагменти".

Для черняхівської культури, до якої належать знайдені вироби, характерний дуже якісний гончарний посуд, виготовлений на гончарному крузі з гарними орнаментами, також чудовий скляний посуд, зауважує Оксана Драгомирецька. "У цей час були міцні торгові зв’язки з Північним Причорномор’ям. Це підтверджує велика кількість фрагментів амфор, в яких із Римської імперії привозили вино, оливкову олію", - каже співрозмовниця.

На початку року між краєзнавчим музеєм та Інститутом археології НАН України був підписаний меморандум про співпрацю. За домовленістю сторін, усі артефакти, виявлені під час досліджень на теренах Буковини, передаватимуться до краєзнавчого музею.

Сам Олег Петраускас розповідати про розкопки пізніше відмовився і пояснив "МБ" причину:

"Висвітлення наших робіт в ЗМІ викликає неймовірну активність нелегальних копачів. Таке сталося в 19-му році, це відбувається і зараз. Ситуація катастрофічна. Тому ми вимушені припинити спілкування з пресою".

Місцеві дослідники підтверджують слова пана Петраускаса і розповідають, що "чорні" археологи справді дуже ласі до таких розкопок.

"Щойно почувши про те, що десь почалися дослідження і щось цікаве знайшли, туди відразу йдуть цілі загони копачів із арсеналом інструментів та металодетекторів. Знайдене вони перепродують на чорних ринках, до приватних колекцій", – кажуть археологи.















Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram