Психологи порадили, як уникнути конфліктів між дітьми у сім’ї

Якщо в сім'ї росте кілька дітей, то без конфліктів не обійтися. Хлопчики постійно б'ються, дівчатка сваряться з будь-якого приводу, брати й сестри постійно з'ясовують стосунки — словом, батькам доводиться непросто.

Вся справа в тому, що діти завжди конкурують між собою. Кожному хочеться, щоб батьки любили й розуміли саме його, цінували як особистість, тому що він — найкращий і взагалі особливий. Обстановка в сім'ї і психологічний настрой дітей багато в чому залежить саме від того, як поводяться батьки, пише ТСН



Яких же помилок припускаються тата-мами у вихованні дітей і яким чином налагодити відносини в сім'ї, щоб діти розвивалися в гармонії з собою і оточенням та без ревнощів один до одного? Про це розповіла житомирська психологиня Наталя Сідорьонок.

Всі діти — різні

Діти не можуть бути однаковими. Завжди хтось більш спортивний, а хтось — музичний. Зрозуміло, що батьки намагатимуться розвивати здібності тієї дитини, в якій бачать потенціал. Водночас у жодному разі не можна забувати про ту дитину, яка не має блискучих даних — у неї, напевно, є свої інтереси та здібності. Наприклад, вона захоплюється технікою, а отже, непогано було б розвивати її у відповідному напрямку. Тут головну роль може зіграти батько (дядько, дідусь): разом почати ремонтувати  побутову техніку або змайструвати щось цікаве і похвалити за здібності. У жодному разі не можна зациклюватися на досягненнях однієї дитини й забувати про іншу.

Вічний конфлікт старших і молодших

Зазвичай батьки більшу увагу приділяють молодшим дітям, а старшим доручають доглядати за ними, і якщо щось не так, лають старших. Так виникає нелюбов старших до молодших. Старші діти не можуть змиритися з тим, що вся увага і любов зосереджені на малюках, а йому залишається тільки бути в ролі няньки.

Старші діти страждають настільки сильно, що іноді неувага батьків і, власне, відчай штовхають їх на суїцид. Щоб уникнути трагедій і страждань, батьки зобов'язані розподіляти свою любов рівномірно. Навіть якщо молодші діти дійсно забирають левову частку часу та сил. Потрібно щодня знаходити час на те, щоб поспілкуватися зі старшими: запитати, як справи в школі, з друзями, як здоров'я, настрій, а ще — похвалити за допомогу й підтримку.

Не зайвим буде ще раз сказати дитині: "Я тебе дуже люблю". "Ти моє щастя і надія." І тоді дитина буде завжди рада виконати будь-яке прохання батьків, і до маленького вже не буде таких явних ревнощів і неприязні.

"У тебе з'явиться братик або сестричка. Ти не проти?"

Якщо батьки вирішили, що в сім'ї з'явиться друга (третя) дитина, то краще за все заздалегідь поговорити зі старшим з приводу появи братика чи сестрички. Зрозуміло, що не йдеться про те, щоб питати у нього дозволу, але батьки повинні підготувати дитину до того, що він буде в родині не один. Якщо разом придумувати ім'я для майбутнього малюка, облаштовувати кімнату, купувати ліжечко й ванночку, радячись із дитиною з приводу покупок, то він буде відчувати, що його думка теж враховується, і поява майбутнього малюка не стане для нього повною несподіванкою. Дитину потрібно морально підготувати до того, що сім'я стане більшою, і переконати в тому, що любові батьків вистачить на всіх.

Жодних образливих прізвиськ!

Намагайтеся контролювати те, що ви говорите дітям. Якщо ви назвали старшу дитини розумницею, то не називайте молодшого плаксою чи скиглієм, інакше він буде відчувати себе скривдженим. Знайдіть, за що похвалити молодшого, і постарайтеся обійтися без ярликів. Не кидайтеся такими словами, як "недотепа", "дурник", "клишоногий" і так далі. Вони залишаються в душі на все життя.

У кожного — свої обов'язки

Розподіліть обов'язки порівну між дітьми, щоб ніхто не відчував себе вище або нижче за статусом. Хтось повинен купити хліб, хтось — витерти пил, хтось — вимити після вечері посуд. Вимагайте якісного та своєчасного виконання своїх обов'язків і кожному подякуйте за допомогу вдома.

Якщо карати, то обох

Якщо між дітьми виник невеликий конфлікт, намагайтеся не ставати на чийсь бік. Нехай діти самі розберуться. Наприклад, у дитячій кімнаті не прибрано й одна дитина звинувачує в цьому іншого, мовляв, розкидав свої іграшки, не прибрав одяг тощо. У такому випадку потрібно змусити прибирати обох і, якщо карати, то теж обох. Заохочуйте доброзичливість, лояльність один до одного і позитивний настрій. Але якщо йдеться про принципову суперечку або про ситуацію, яка має серйозні наслідки, ви можете стати посередником і справедливо вирішити конфлікт.

Особистий простір — це важливо

Бажано, щоб у кожної дитини була своя особистий простір, хоча б стіл і шафки, де були б його улюблені речі і де він — єдиний господар. Діти повинні вчитися піклуватися про свої речі, тримати їх в порядку. Важливо, щоб у дитини була можливість побути наодинці й відпочити від метушні.

Подарунки — всім дітям

Якщо батьки вирішили зробити подарунок одній дитині (мова не про дні народження), наприклад, купили йому новий спортивний костюм або сукню, то й іншого не можна обділити — купіть йому рівнозначний подарунок. Якщо грошей немає відразу на два подарунки, то пообіцяйте, що із зарплати обов'язково щось купите іншому. І тоді жодних образ не буде. Але обов'язково дотримайтеся обіцянки.

Сім'я — одна команда

Пояснюйте дітям, що вони — найближчі люди один для одного, а сім'я — це одна команда. Всі разом — ви сила й опора один для одного. Дуже здорово, що у вашій родині кілька дітей, і в житті завжди можна буде спертися на близьку людину, а це дорогого коштує.

Навчайте на особистому прикладі

Навчайте дітей піклуватися один про одного на особистому прикладі. Якщо мама щиро переживає за тата, допомагає і підтримує його, а тато відповідає взаємністю, то слова про турботу один про одного не будуть просто словами. Діти завжди беруть приклад з батьків і обов'язково почнуть проявляти один до одного увагу та піклуватися.

Не допускайте нервового зриву

Відносини між дітьми багато в чому залежать від тактовності, мудрості й терпіння батьків. Тато і мама в багатодітних сім'ях зазвичай не мають ані хвилини спокою, намагаючись залагодити постійні суперечки й конфлікти між дітьми. Це дуже виснажує, і тому батьки повинні знаходити час для власного відпочинку, оскільки один нервовий зрив матері або батька може зруйнувати ту гармонію в сімейних відносинах, яку вони так довго вибудовували. У найскладніших ситуаціях, коли йдеться про фізичне насильство або цькування однією дитиною іншої, краще звернутися за допомогою до психолога.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram