Антимонопольний комітет закрив розслідування стосовно формули "Роттердам+" у зв’язку з відсутністю порушень.
Відповідне рішення АМКУ ухвалив 18 грудня, повідомляє пресслужба АМКУ.
Як зазначається, АМКУ завершив справу за ознаками порушення НКРЕКП законодавства про захист економічної конкуренції. Зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.
За результатом розгляду справи Комітет дійшов висновків, що:
Цінова конкуренція на ринку генерації у моделі ринку, що існувала до 01.07.2019 року, у зв’язку з значним державним впливом була обмеженою. Ресурсне наповнення ринку у моделі ринку, що існувала до 01.07.2019 року регулювалося шляхом: довгострокового та середньострокового планування Міністерством енергетики (прогнозні баланси електричної енергії); короткострокового планування ДП "Енергоринок" (погодинний добовий графік навантаження);
та оперативних команд ДП "НЕК "Укренерго" (оперативне управління ОЕС України).
Включення генеруючих потужностей виробників, що не працювали за ціновими заявками (усіх, окрім ТЕС) до графіку навантаження (виробництва електроенергії) здійснювалося за Правилами ОРЕ без урахування величин самих тарифів.
Протягом 2016-2017 рр. не відбулося суттєвої зміни часток суб’єктів господарювання на ринку. А також, жодного із великих гравців не було усунуто з ринку.
Показники фактичної рентабельності усіх видів генерації у 2017 році засвідчили тенденцію до зниження у порівнянні із попереднім роком.
Підходи та принципи формування розміру паливної складової у тарифах АЕС та ТЕС є однаковими, а саме такими, що за умови відсутності конкуренції та, відповідно, індикативних цін на вугільну продукцію та урановмісну сировину на території України, визначаються з прив’язкою до міжнародних котирувань.
Передбачений Методикою механізм формування, тарифу для АЕС, є чітко регламентований та не передбачає можливості впливу інших факторів, в тому числі збільшення/зменшення ОРЦ, окрім тих, що передбачені Методикою, на формування тарифу для ДП "НАЕК "Енергоатом", як єдиного оператора усіх діючих АЕС України.
Жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам ТЕС.
Відтак провадження у справі закрито через недоведеність порушення.
У березні 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження з приводу формули "Роттердам+". Його було кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем). Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробки порядку формування гуртової ринкової ціни ("Роттердам+") забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
Наприкінці серпня САП зняла всі підозри, які були висунуті раніше в ході розслідування справи "Роттердам+".
17 листопада ВАКС закрив апеляційне провадження у справі "Роттердам+" у зв'язку з відмовою від скарги.
Із запуском нового ринку електроенергії, який відбувся 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула "Роттердам+", припинила своє існування.
