Як відновитися після коронавірусу: лікарі розповіли про небезпечні вправи та панічні атаки

Коронавірус в Україні не збавляє обертів, утім, є і позитивний момент — кількість людей, які одужали, також зростає.

Як відновитися тим, хто вже перехворів на COVID-19, скільки часу потрібно на відновлення, як варто харчуватися, чи потрібні якісь спеціальні вправи і чого краще не робити — сайт ТСН.ua розпитав у провідних лікарів-практиків.

Лікарка-пульмонологиня, завідувачка інфекційного відділення Київської міської клінічної лікарні №17 Світлана Гук у коментарі ТСН.ua наголошує, що у випадку з коронавірусом дуже важливо розрізняти пневмонію та вірусіндуковане ураження легень.

"Як відновитися після вірусної пневмонії? Взагалі-то це не є пневмонія як така. Тут є певна плутанина з цими термінами. Більшість звикли до того, що пневмонія — це бактеріальне враження легень. В медицині ми знаємо, що пневмонії є різні, але пересічні громадяни сприймають цей термін як бактеріальний процес. Тож у разі коронавірусної інфекції виникає не пневмонія, а вірусіндуковане ураження легень. І якщо воно відбувається без зниження сатурації, протікає ця інфекція легко, тобто людина не втрачає своїх функціональних навичок, не має кисневої залежності, дихальної недостатності, то взагалі відновлення відбудеться саме собою і для цього не треба чогось особливо робити, крім того, що дотримуватися здорового способу життя", — наголошує лікарка.

За словами Світлани Гук, якщо йдеться про середньо-важкі або важкі ураження легень, які по собі можуть залишати фіброзні зміни різного ступеня, то відновлення може бути і до шести місяців.

"Може тягнутися місяць, може два і три — у найтяжчих випадках ці процеси вже приблизно вгамовуються протягом шести місяців", — зазначила вона.

Пульмонологиня уточнила, що ускладнення, які виникають після коронавірусу, здебільшого легеневого фіброзу. Бувають ускладнення тромботичного характеру, але найчастіше, якщо вони і відбуваються — це гострий період, коли людина у цей час перебуває у лікарні, і нею займаються лікарі.

"А ось ускладнення, які можуть залишитися після виписки, це саме фіброз. Бувають ураження серця. Але тут уже нічого не зробиш, якщо таке ураження є, то розписується лікування. У виписці лікар пацієнту напише, які ліки вживати, через який час і яке саме ускладнення треба контролювати у майбутньому", — підсумувала лікарка.

Світлана Гук також пояснила, що потрібно робити для найшвидшого відновлення.

"Треба рухатись, це по-перше. Не можна лежати і почуватися хворим і вважати, що лише у спокої буде щастя і здоров'я. Тобто необхідне помірне фізичне навантаження — це можуть бути вправи просто у межах ліжка, якщо людина взагалі лежача і кисневозалежна, то хоча б руки-ноги підняти, порухатись, зайняти вертикальне положення, лягти на живіт. По мірі того, як вже краще переносяться фізичні навантаження, треба розширювати спектр вправ, уже з огляду на ситуацію, оскільки тут немає якогось загального правила. За можливості потрібно виходити на вулицю і гуляти пішки десь на природі, якщо немає такої можливості, то хоча б біля відкритого віконця робити якісь мінімальні фізичні вправи", — радить пульмонологиня.

Світлана Гук наголосила на важливому моменті стосовно вправ: чим важче хворіла людина, тим обережніше треба ставитись саме до дихальної гімнастики з якимись приладами або кульками.

"Якщо грубі фіброзні зміни, легені втрачають свою еластичність і надважкі вправи, а для кожної людини надважкі – це саме ті, які він не витримає, бо все дуже індивідуально, вони можуть призвести до погіршення стану, до того, що легеня не витримає, лопне, тобто відбудеться пневмоторакс. Тож краще хоча б робити загальні дихальні вправи, вправи на верхній м'язовий пояс, без сильного напруження на видоху", — наголосила вона.

Стосовно харчування, Світлана Гук зазначає, що нічого особливого не треба — просто здорове харчування.

"Є така тенденція, коли у разі захворювання легень рекомендують жирні страви, але таку їжу я б не радила, її погано переносять люди з панкреатитами, з холециститами. Тому харчування має бути просто здоровим і збалансованим", — підсумувала лікарка.

Реабілітація після перенесеного коронавірусу може бути досить тривалою. Все залежить від складності протікання COVID-19. Утім, навіть у разі легкої форми коронавірусу організмові потрібен час, аби відновитися. Про це в інтерв'ю ТСН.ua розповів головний лікар одного з діагностичних медичних центрів Львова Тарас Жиравецький.

"По-перше, не займатися моржуванням. Це дуже небезпечно. Можна так само відкласти сауну, щоб людина не давала такого навантаження з контрастами. Крім того, спорт відкласти мінімум на місяць. Тому що було багато випадків, коли пацієнти після перенесеного коронавірусу відновлювали спорт і, на жаль, їхній стан погіршувався: піднімалася температура, з'являлася задишка, втома. Цього не потрібно робити. Потрібно дати організму просто відновитися. Він розумний, спокійно сам відновлюється десь за місяць", — каже  Жиравецький.

За його словами, саме під час відновлення організму після перенесеного коронавірусу можуть бути корисними вітаміни. "Нормальне харчування, відпочинок, більше спати. Якщо є підвищені показники печінкових проб, тоді лікар призначає гепатопротектори. Також корелюються ниркові проби: якщо високий рівень сечової кислоти чи зниження. Алкоголь потрібно виключити на якийсь час так само, аби не навантажувати організм. Але основне — не допускати великого фізичного навантаження. Це дуже важливо", — зазначає лікар.

Тарас Жиравецький також радить зробити аналіз на згортання крові.  "І щодо пацієнтів від 35 років – варто робити коагулограму (аналіз на згортання крові. — Ред.), і якщо ризик високий – вживати антикоагулянти (препарати для розрідження крові. — Ред.). Антикоагулянти зазвичай призначаються пацієнтам, які мали сильне ураження легень. Їх потрібно приймати певний час, наприклад, місяць (лише за призначенням лікаря)", — додав він.

Лікарка-фізіопульмонологиня Київської міської клінічної лікарні №5 Анна Анікєєва вважає, що з урахуванням проміжку нашого знайомства з коронавірусом – лише 11 місяців – говорити точно про час відновлення і наслідки ми поки що не можемо.

"Зараз ми бачимо у пацієнтів, які не мали тяжкого перебігу коронавірусу, середній період відновлення до двох-трьох місяців", — зазначила вона у коментарі ТСН.ua.

Анікєєва розповіла, що багато пацієнтів скаржаться на неповне відновлення нюху та смаку, слабкість. Ті пацієнти, які мали тяжку пневмонію, можуть довго потребувати кисню — навіть амбулаторне лікування вдома з кисневим концентратором. "Час перебування на конценраторах різний: від декількох днів до тижнів", — додала вона.

"Що може допомогти відновитися? Прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване харчування, дихальні вправи: видих через прикриті губи. Але найголовніше і фізіологічно близьким — є хода. Спокійні прогулянки лісом", — наголошує лікарка.

Щодо харчування – фізіопульмонологиня радить вживати різноманітну їжу, збагачену вітамінами і рослинними жирами, рибу.

"Відновлення легень відбувається протягом трьох місяців. А там, якщо легка форма, легені відновлюються повністю, а якщо важка пневмонія, можуть залишатися рубцеві фіброзні зміни, по типу шрамів на шкірі. Чи має це якісь наслідки? Швидше,  відтерміновані. Тобто шрами зменшують поверхню легень, що проводить кисень. З віком може з'являтися задишка. Але це лише у випадку, якщо людина перехворіла важко", —  зазначила Анна Анікєєва.

Анікєєва наголосила, що найбільш непередбачуваними є наслідки впливу коронавірусу на нервову систему. Багато хворих мають панічні атаки, зміни настрою. Навіть після закінчення гострого періоду можуть бути зміни настрою.

"Це важливо знати людям, які доглядають за хворими на COVID-19, і тим, хто проживає з ними. Підтримка і любов допоможуть усе пережити",  — підсумовує лікарка.