Верховна Рада на засіданні 4 грудня проголосувала за проєкт закону про відновлення відповідальності за недостовірне декларування, скасоване скандальним рішенням Конституційного суду. Також він передбачає відповідальність за умисне неподання декларації. Голосування відбувалося за спрощеною процедурою ad hoc.
За ухвалення в цілому віддали голоси 289 нардепів. Базою для законопроєкту став документ робочої групи парламенту та президентський законопроєкт. Це перший закон, ухвалений для вирішення конституційної кризи. Його важливо було ухвалити саме до кінця року, щоб не порушити систему електронного голосування, зазначив спікер парламенту Дмитро Разумков.
Проєкт закону був розроблений Комітетом з питань правоохоронної діяльності. Документ доповнює Кримінальний кодекс і додає дві статті: 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування).
Конституційний суд, як відомо, скасував статтю 366-1, в якій йшлося про відповідальність за брехню в деклараціях. Визнаного винним за цією статею могли позбавити волі строком до двох років.
Стаття 366-2 встановляює, що в разі, якщо недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідальність настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500 - 51 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів (зараз це до 8,4 млн гривень) для працездатних осіб у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.
Стаття 366-3 встановлює, що кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Найбільшу дискусію в учасників засідання профільного комітету викликала норма щодо встановлення покарання за декларування недостовірної інформації у вигляді обмеження волі.
При цьому в НАЗК назвали умови, створені цим законопроєктом, "санаторними" для корупціонерів. "Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію — їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього", - пояснили в НАЗК.
Нагадаємо, що учора спікер Верховної Ради Дмитро Разумков скликав засідання голів фракцій і груп щодо вирішення конституційної кризи.
27 листопада Зеленський вніс у Раду законопроєкт про відповідальність за неправдиві відомості в декларації. Проєктом закону пропонується відповідальність у вигляді штрафу від 42 до 85 тис. грн, або громадських робіт, або позбавлення волі до двох років.
У жовтні Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
У Європейському Союзі заявили, що стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів, і вони можуть стати підставою для тимчасового припинення безвізового режиму.
Президент Зеленський скликав термінове засідання РНБО. Він доручив зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає "відновлення доброчесності конституційного судочинства в Україні". Крім того, уряд зобов’язав НАЗК відновити доступ до реєстру електронних декларацій.
Зеленський подав у Раду законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" після того, як КС скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, позбавив повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції та зобов'язав закрити доступ до електронних декларацій. Проєкт передбачає розпуск складу суддів КС і повернення всіх скасованих норм законів. Очільник Конституційного Суду Олександр Тупицький вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.
