НАЗК критично поставилося до законопроєкту про відновлення відповідальності за брехню в деклараціях та неподання декларації, пропонованого парламентським комітетом з правоохоронної діяльності.

У Національному агентстві з питань запобігання корупції назвали створені документом умови для корупціонерів санаторними, адже вони не передбачають позбавлення волі ні за умисне недостовірне декларування, на за неподання декларації. Про це йдеться на сторінці НАЗК в Facebook.



Відповідно до пропонованого законопроєкту, особи, які умисно зазначать недостовірні відомості на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це зараз 8,4 млн грн), можуть отримати покарання у вигляді обмеження (але не позбавлення) волі на строк до 2 років.

"Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва. Також через 6 місяців може бути розглянута можливість щодо взяття цієї особи на реєстрацію — їй більше не потрібно буде перебувати в центрі, а лише час від часу приходити до нього", - пояснили в НАЗК.

Глава агентства Олександр Новіков зазначив, що "корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки "санаторних умов".

Проєкт закону був розроблений Комітетом з питань правоохоронної діяльності. Документ доповнює Кримінальний кодекс і додає дві статті: 366-2 (декларування недостовірної інформації) та 366-3 (неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування). Конституційний суд, як відомо, скасував статтю 366-1, в якій йшлося про відповідальність за брехню в деклараціях.

Стаття 366-2 встановляює, що в разі, якщо недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідальність настає у вигляді штрафу від 2500 до трьох 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500 - 51 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів (зараз це до 8,4 млн гривень) для працездатних осіб, покарання передбачається у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 гривень) або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

Стаття 366-3 встановлює, що кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, що учора спікер Верховної Ради Дмитро Разумков скликав засідання голів фракцій і груп щодо вирішення конституційної кризи. Також керівництво Ради та представники депутатських фракцій і груп обговорили с послами країн G7 відновлення ефективної діяльності антикорупційних органів та електронного декларування.

Раніше представниця Верховної Ради в Конституційному Суді, заступниця голови комітету з правової політики Ольга Совгиря повідомила, що профільний комітет Ради розглядатиме законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного Суду України, після 12 грудня.

27 листопада Зеленський вніс у Раду законопроєкт про відповідальність за неправдиві відомості в декларації. Проєктом закону пропонується відповідальність у вигляді штрафу від 42 до 85 тис. грн, або громадських робіт, або позбавлення волі до двох років.

Як відомо, у жовтні Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними ряд положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Зеленський подав у Раду законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" після того, як КС скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, позбавив повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції та зобов'язав закрити доступ до електронних декларацій. Проєкт передбачає розпуск складу суддів КС і повернення всіх скасованих норм законів. Очільник Конституційного Суду Олександр Тупицький вбачає в президентському законопроєкті ознаки конституційного перевороту.

Крім того, зареєстрували законопроєкт за співавторством Разумкова, який відновлює дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу.

Проєкт має тільки одну статтю, яка затверджує відновлення дію пунктів закону "Про запобігання корупції" - це, зокрема, регулювання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та механізм перевірки декларацій чиновників. Також проєкт закону пропонує відновити статтю 366-1 КК про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.