У працівниці муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського Тетяни ЧАЙКИ вдома живе маленький їжачок. Історія про те, як він з’явився у дівчини, дуже сумна.
- Якось у саду я знайшла мертву їжачиху, - розповіла Тетяна. – Біля неї лежали живі їжаченята, одного ми зловили вже аж на дорозі. Їм було не більше двох тижнів. Розуміла: якщо малятам не допомогти, вони загинуть. Тому забрала їх. Спочатку годувала з піпетки коров’ячим молоком, розведеним кип’яченою водою, але потім дізналася, що їжачкам таке молоко шкідливе. Тож почала їх годувати молоком сестри, яка недавно народила. На жаль, невдовзі двоє їжачків померло, а трохи згодом – ще один. Залишився останній малюк. Зараз йому приблизно місяць. Він вже почав сам їсти! Досі годую сестриним молоком, а ще даю йому каші для дитячого харчування. Тваринка звикла до нас, із задоволенням сидить на руках, "цілує" нас в носа, обожнює, коли йому масажують животик. Але пізніше все ж таки мусимо його випустити. Ми живемо у багатоповерхівці і не маємо можливості доглядати за тваринкою так, як потрібно. Можливо, віддамо їжачка людям, які живуть в особняку. Тільки би він вижив!
